ЛЕ́ВІ Лю­двиг Маврикі­йович (31. 12. 1853(12. 01. 1854) — 16. 05. 1927, Москва) — фахівець у галузі залізничного транс­­порту. Закін. Варшав. університет (1874), С.-Пе­тербур. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1877). Працював інж. на різних залізницях; від 1886 — нач. тех. від­ділу служби тяги Пд.-Зх., від 1897 — нач. служби рухомого складу, тяги й майстерень Виндаво-Рибин., від 1902 — Моск.-Київ.-Воро­нез. залізниць. Від 1918 був чл. наук.-тех. комітету Наркомату шляхів сполуче­н­ня. Досліджував засто­сува­н­ня по­двій. роз­шире­н­ня пари і парових оболонок у паровоз. машинах, а також роз­робив методику ліній. ви­пробувань паровозів. 1898 за проектом Л. побуд. паровози типу 1-4-0(Р) з машиною тандемкомпаунд, що екс­плуатувалися до 1930-х рр. на багатьох заліз­ницях. Автор праць із нормалізації частин паровозів і тендерів. Брав активну участь у зʼ­їздах інж. служби тяги.