Левін Григорій Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левін Григорій Якович

ЛЕ́ВІН Григорій Якович (21. 02. 1918, м. Глухів, нині Сум. обл. – 15. 03. 2000, Харків) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1991), проф. (1992). Ленін. премія (1960), Держ. пре­мія УРСР у галузі н. і т. (1981). Засл. діяч н. і т. України (1993). Закін. Харків. ун-т (1939). Працював 1941 у Златоуст. пед. ін-ті (Челябін. обл., РФ); 1942–45 – зав. вимірюв. лаб. Харків. велосипед. з-ду; 1945–55 – в Укр. фіз.-тех. ін-ті АН УРСР; від 1955 – в Ін-ті радіофізики та електроніки НАНУ (обидва – Харків): 1960–66 – зав. лаб. широкодіапазон. генерування, 1966–74 – зав. однойм. відділу, 1974–91 – ст. н. с., 1991–99 – пров. н. с. Наук. дослідж. присвячені актуал. питанням радіофізики, фіз. елек­троніки, зокрема електроніки міліметр. і субміліметр. хвиль.

Пр.: О методе расчета магнетронов поверхностной волны миллиметрового диапазона // РЭ. 1975. Т. 20, № 84; Прикладная электроника миллиметро­вого диапазона. Х., 1982; Электроника и радиофизика миллиметровых и суб­миллиметровых радиоволн. К., 1986 (спів­авт.); Клинотрон. К., 1992 (спів­авт.); Нелинейные волновые и колеба­тельные процессы в приборах со скрещенными полями // Радиофизика и электро­ника. 1997. Т. 2, № 1 (спів­авт.).

Літ.: Институт радиофизики и элек­троники им. А. Я. Усикова НАН Украи­ны. 50 лет. Х., 2005.

В. Д. Єрьомка

Стаття оновлена: 2016