Левін Леопольд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левін Леопольд

ЛЕ́ВІН Леопольд (Lewin Leopold; 28. 07. 1910, м. Пьотркув-Трибунальські, нині Польща – 07. 12. 1995, Вар­шава) – польський поет, журналіст і перекладач. Навч. на юрид. ф-ті Варшав. ун-ту (1927–31) і у Вищій школі журналістики (1928–31). У 1939–40 мешкав у Львові; 1940–41 перебував в ув’язнен­ні; від 1942 працював у польс. посольстві у Джамбулі (нині Тараз, Казахстан); від 1944 служив у Армії Людовій; 1945–48 – ред. літ. часопису «Robotnik»; 1963–70 – ред. тижневика «Kultu­ra»; 1970–77 – заст. гол. ред. місячника «Literatura nа Świecie». Автор поет. зб. «Wyrąb lasu» (1931), «Żołnierska droga» (1953), «Wiersze z półwiecza» (1981), «Po­słanie do wnuka» (1985), «Skrzyd­ła wiatraków» (1989), «Obiecana i święta» (1989; усі – Варшава) та ін. Україні присвятив низку творів (зокрема Києву – цикл поезій «Над Дніпром», опубл. у зб. «На моїй землі», 1966). Переклав вірш «Вітре буйний, вітре буйний!», опубл. у «Utwory wybrane» Т. Шев­ченка (Warszawa, 1955). У ж. «Teatr Ludowy» (1964, № 4) до 150-річчя від дня народж. Т. Шевченка надрукував ст. «Шевченко в очах поляка».

В. П. Вєдіна

Стаття оновлена: 2016