Левітін Валім Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левітін Валім Володимирович

ЛЕВІ́ТІН Валім Володимирович (25. 10. 1930, Харків) – фахівець у галузі фізики твердого тіла. Канд. фіз.-мат. (1961), д-р тех. (1983) н., проф. (1984). Закін. Харків. ун-т (1953). Відтоді працював на Саткін. металург. з-ді (Челябін. обл., РФ); 1955–62 – в Урал. НДІ чорних металів (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ); 1962–82 – зав. лаб. фіз. методів дослідж. Укр. НДІ спец. сталей (Запоріжжя); 1982–2001 – проф. каф. фізики Запоріз. тех. ун-ту. Від 2001 – у Німеччині. Наук. дослідж.: експерим. фізика; фіз. основи високотемператур. міцності металів і сплавів; міжатом. зв’язок у твердих тілах; взаємодія електрон. та іонної підсистем у металах; фізика поверхні, рентґенодифрактометрич. аналіз; дифракц. електрон­на мікроскопія; комп’ю­терне моделювання параметрів, що визначають властивості твер­дих тіл.

Пр.: Atom Vibrations in Solids: Ampli­tudes and Frenquencies. Cambridge, 2004; High Temperature Strain of Metals and Alloys: Physical Fundamentals. Weinheim, 2006; Strained Metallic Surfaces: Theory, Nanostructuring and Fatigue Strength. Weinheim, 2008 (спів­авт.); Interatomic Bonding in Solids: Fundamentals, Simu­­­lation and Applications. Weinheim, 2013.

Ю. М. Внуков, В. С. Шахова

Стаття оновлена: 2016