Левітін Юрій Абрамович
ЛЕВІ́ТІН Юрій Абрамович (15(28). 12. 1912, Полтава — 02. 08. 1993, Москва) — композитор. Нар. арт. РРФСР (1980). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург; 1935, кл. фортепіано С. Савшинського; 1942, кл. композиції Д. Шостаковича). Водночас 1931–41 — піаніст «Лендержестради» та Ленінгр. філармонії. 1941–42 — зав. муз. частини Естрад. театру в Ташкенті. Від 1942 мешкав у Москві. Автор музики до низки фільмів, зокрема укр. — «Серце не прощає» (1961, реж. В. Довгань), «Самотність» (1965, реж. В. Воронін), «Один шанс із тисячі» (1968, реж. Л. Качарян).
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Монна Маріанна» (1939, за М. Горьким), «Персональний пам’ятник» (за С. Михалковим, 1965, Куйбишев. театр опери та балету, нині Самара, РФ); для хору й голосів з оркестром — ораторії «Священна війна» (1942), «Вітчизна» (1947), «Вогні над Волгою» (1951; Сталін. премія, 1952); кантати «Гори» (1949), «Різнокольорові сторінки» (1973); для симф. оркестру — симф. «Юність» (1948; 2-а ред. — 1955), 2 симфонієти (1951, 1973); концерти для інструментів з оркестром — для фортепіано і струн. оркестру (1944), для фортепіано з оркестром (1952), для гобоя зі струн. оркестром (1959); вокал. цикли — сюїти «Моя Україна» (1943), «Мелодії» (1944); романси на вірші О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока.
Завантажити статтю
Людина 
