Левкович Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левкович Олександр Олександрович

ЛЕВКО́ВИЧ Олександр Олександрович (26. 01. 1952, с. Ємецьк Архангел. обл., РФ) – композитор, піа­ніст, органіст, педагог. Батько Д. Левковича. Зарубіж. чл. НСКУ (1993). Закін. Львів. консервато­рію (1976, кл. фортепіано Л. Крих; 1980, композиції – В. Флиса). Відтоді працював викл. муз. школи, зав. муз. частини театру ляльок у Черкасах. 1985–90 очолював молодіжну секцію Київ. орг-ції СКУ. 1990–93 мешкав в Ізраїлі. Від 1993 – у Торонто. Від 1996 – чл. Муз. центру та Ліги канад. композиторів і агентства з автор. прав. Твори Л. виконують Нац. оркестр «Київська камерата», Нац. симф. оркестр (Київ), симф. оркестри Торонто, Бакин. та Швед. філармоній, Бруклін. філармон. оркестр та ін.

Тв.: для баритона і камер. оркестру – камерна кантата № 1 «Лорка» (1984, сл. Ф. Ґарсіа Лорки), № 2 «Пу­шкін» (1985, сл. О. Пушкіна), № 3 «Іса­акян» (1986, сл. А. Ісаакяна), № 4 «Мікеланджело» (1987, сл. Мікеланджело Буонаротті), № 5 «Чорнобиль» (1988, сл. П. Мовчана), № 6 «Пастернак» (1989, сл. Б. Пастернака); для 16-ти струн. інструментів – симфонія «Дитинство ніколи не повернеться» (1985), для фольк-сопрано, баритона та симф. оркестру – симфонія «Моя Україна» (1986, сл. В. Довжика, П. Мовчана, В. Си­моненка); для кларнета і струн. інструментів – «Бразиліана» № 1 (2000); для кларнета і фортепіано – «Бразиліана» № 2 (2001); для фортепіано та струн. оркестру – Концерт (пам’яті О. Киви, 2008); для скрипки, альта і струн. – Фантазія; для сопрано, віолончелі і струн. – «3 німецьких пісні» (сл. І. Росс; обидва – 2013); для скрипки, альта, віолончелі і струн. – Концерт (2014) та ін.

Літ.: Конькова Г. Имя: Александр Лев­кович // Комсомол. знамя. 1989, 3 апр.; Калениченко А. Академічна інструмента­­льна музика української діаспори у першому наближенні (жанровий ас­­пект) // Муз. україністика: сучас. вимір: Зб. наук. ст. пам’яті А. Мухи. К., 2009. Вип. 3.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2016