Левонтін Матвій Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левонтін Матвій Леонтійович

ЛЕВО́НТІН Матвій Леонтійович (03(15). 12. 1876, с. Вєряєво Тамбов. губ., нині Рязан. обл., РФ – 1945, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – лікар-гігієніст. Проф. Закін. Харків. ун-т (1904). Працював земським лікарем. 1917 – зав. Одес. міського сан. бюро; 1917–20 – зав. сан.-ста­тистич. бюро Одес. повіт. земської управи; 1920–21 – заст. зав. Одес. губерн. відділу охорони здоров’я, від 1922 – зав. профілакт. частини робочої медицини при відділі. Від 1924 – в Одес. мед. ін-ті: 1926–30 – зав. каф. профес. гігієни; водночас 1925–30 – дир. Одес. обл. ін-ту патології і гігієни праці. Від 1931 – заст. дир. з наук. частини Урал. ін-ту профес. патології і гігієни праці (Свердловськ). Наук. праці присвяч. проблемам гігієни праці та профес. патології. Обґрунтував сан.-тех. характеристику залізоруд. і золотоплатин. пром-сті на Уралі.

Пр.: Система изучения профес­сио­­наль­ных вредностей // Соврем. медицина. 1924. № 1; Болезненность за­­страхованных и членов семьи г. Одес­сы // Профилакт. медицина. 1925. № 12; Очерк санитарно-гигиенического состояния железорудной промыш­лен­ности Урала и заболеваемости в ней // Тр. и мат. Свердлов. ин-та эксперим. медицины. Свердловск, 1935. Сб. 2; Профессионально-гигиеническое зна­­чение ванадиевых соединений в усло­­виях производства // Там само. 1940. Сб. 4; Сернистый газ как профессиональная вредность при плавке суль­­фидных руд // ГиС. 1946. № 7–8.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2016