Левчев Любомир Спиридонов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левчев Любомир Спиридонов

ЛЕ́ВЧЕВ Любомир Спиридонов (Левчев Любомир Спиридонов; 29. 04. 1935, м. Троян Ловец. обл., Бол­гарія) – болгарський письменник. Димитров. премія (1972), нац. премія ім. Х. Данова (2008), літ. премія ім. І. Вазова (2013). Орден «Стара планіна» 1-го ступ. (2006). Закін. Софій. ун-т (1957). Працював ред., гол. ред. г. «Литературен фронт» (1961–71); 1-м заст. міністра культури Болгарії (1975–79); головою Спілки бол­гар. письменників (1979–89); від 1991 – власник і гол. ред. видавн. дому «Орфей» (Софія). Дебютував зб. віршів «Звездите са мои» (София, 1957). Поезія Л. – романтизов. публіцистика в сучас. вишуканих формах. Пише про досягнення НТП, людей праці, борців за свободу і мир, піднімає громадян., політ. і морал. проблеми. 2005 у Софії вийшло 7-томне зібр. його творів, 2012 у Москві – автобіогр. кн. «Ты следующий». Деякі вірші покладені на музику. Ок­ремі твори Л. укр. мовою переклали Д. Білоус, І. Драч, М. Сингаївський, О. Шевченко, А. Глущак, Д. Шупта.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Всесвіт. 1974. № 9; 2013. № 5–6; Позиція: [вірш] // Антологія болгарської поезії: У 2 т. Т. 2. К., 1974; Зорешлях. К., 1975; [Вірші] // Автографи. О., 1988; [Вірші] // Сингаїв­ський М. Доля у спадок: автор. антологія. Л., 2012.

Д. Р. Шупта

Стаття оновлена: 2016