Левченко Григорій Андріанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левченко Григорій Андріанович

ЛЕ́ВЧЕНКО Григорій Андріанович (30. 11. 1901, с. Новоселиця, нині Попільнян. р-ну Житомир. обл. – 19. 02. 1944, Київ) – мовознавець, педагог. Закін. Київ. ІНО (1926). Працював викл. у Херсон. ІНО, Харків. (від 1930) та Київ. (від 1934) ун-тах; водночас – інспектор-методист Упр. шкіл УРСР; від 1934 – н. с. Ін-ту мовознавства АН УРСР (Київ). Наук. дослідж.: укр. орфографія, історія укр. літ. мови. Брав участь у редагуванні «Українського правопису» (1933).

Пр.: Праця лінгвістичної секції літературно-лінгвістичного семінару вищого типу при Київському інституті народної освіти // ЖР. 1926. № 7; Про правопис географічної номенклатури // Мовознавство. 1935. Т. 5 (співавт.); Ор­фографічний словник для початкової і середньої школи. К., 1936 (співавт.); Місце Шевченка в історії української літературної мови // Наук. зап. Київ. ун-ту: Зб. філол. ф-ту. 1939. № 1; Нариси з історії української літературної мови першої половини XIX століття. К.; Х., 1946.

Літ.: Плющ П. П. Видатний мово­знавець і педагог (До 65-річчя з дня народж. Г. А. Левченка) // Мово­знав­ство. 1967. № 2; Мовознавство на Укра­їні за п’ятдесят років. К., 1967; Кири­люк Є. П. Григорій Андріянович Лев­ченко // Мовознавство. 1976. № 6.

М. О. Кокора

Стаття оновлена: 2016