Левченко Митрофан Васильович

ЛЕ́ВЧЕНКО Митрофан Васильович (23. 11(05. 12). 1890, м. Суджа, нині Курс. обл., РФ — 22. 01. 1955, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — історик-візантиніст. Доктор історичних наук (1941), професор (1938). Після закін. Ніжин. істор.-філол. ін­ституту (1915) від­рядж. до Петрогр. університету (нині С.-Пе­тербург) для під­готовки до професор. зва­н­ня. Від 1918 — зав. повіт. від­ділу нар. освіти у рідному місті; від 1933 — старший науковий спів­робітник Академії історії матеріал. культури (Ленін­град). 1939 започаткував у Ленінгр. від­діл. Ін­ституту історії АН СРСР діяльність групи візантиністів, 1940–44 очолював це від­діл.; водночас 1942–43 — завідувач кафедри історії, 1943 — декан істор.-філол. факультету Казан. університету (РФ); 1944–50 — засн. і завідувач кафедри візантиністики Ленінгр. університету. Ви­вчав соц.-екон. історію Візантії перших століть її існува­н­ня, особл. увагу приділяв дослідж. від­носин Візант. імперії з Київ. Руссю. Результати студій узагальнив у праці «Очерки по истории рус­ско-византийских отношений» (Москва, 1956), що не втратила свого наук. значе­н­ня донині. Автор першого у СРСР під­ручника «История Византии: Краткий очерк» (Москва; Ленин­град, 1940), фундам. моно­графії «Византия и Русь» (не опубл.).

Завантажити статтю