Левченко Михайло Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левченко Михайло  Олександрович

ЛЕ́ВЧЕНКО Михайло Олександрович (04. 11. 1922, с. Слободо-Петрівка Пирятин. пов. Полтав. губ., нині Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 24. 01. 1989, Одеса) – літературознавець. Д-р філол. н. (1966). Чл. СПУ (1960). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Одес. ун-т (1947), де від 1949 й працював: 1968–87 – зав. каф. рос. літ-ри. Досліджував укр.-рос. літ. зв’язки, вивчав проблеми розвитку укр. прози. Співавтор колектив. монографії «Тарас Григорович Шевченко. Біографія» (К., 1960; 2-е вид., переробл. – 1963), що мала не­однозначну оцінку критики, яка вказувала на численні фактичні неточності й помилки (Косян В. «Надбання і прогалини. Повчаль­ний урок в готуванні біографії Кобзаря» // «Літературна газета», 1961, 20 січня; Костенко А. І. «Як написано біографію Тараса Шев­ченка» // «Радянське літературознавство», 1961, № 3 та ін.), а також автор низки статей, присвяч. ролі Т. Шевченка у роз­витку укр. літ-ри, історії його драм. творів тощо. Листувався з О. Гончаром, М. Стельмахом, М. Бажаном. Трагічно загинув.

Пр.: На Півдні: Істор.-літ. нариси. О., 1959; Чехов у зв’язку з Україною. К., 1960; Нескорена молодість: Нарис про життя і творчість Т. Г. Шевченка. О., 1961; Роман і сучасність. К., 1963; Епос і людина: Про початок українського радянського роману. К., 1967; Живий серед живих: Володимир Маяковський та його українські зв’язки. К., 1973; Ху­дожній літопис вогненних років. К., 1977.

Літ.: Зленко Г. Юність серця і думки: До 60-річчя проф. М. О. Левченка // Комсомол. іскра. 1982, 4 листоп.; Ми­­хайло Олександрович Левченко: [Некро­­лог] // За наук. кадри. 1989, 27 січ.; Михайло Олександрович Левченко: Біобібліогр. покажч. О., 2000.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2016