ЛЕ́ВЧЕНКО Сергій Пилипович (19. 10. 1902, с. Незаможне, нині Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 24. 06. 1969, Київ) — мово­знавець. Кандидат філологічних наук (1947). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Черніг. ІНО (1930). Учителював; викладав укр. мову у ВНЗах Харкова. 1943–44 — директор Черніг. істор. музею; від 1945 — старший науковий спів­робітник, водночас 1965–66 — зав. лексич. картотеки Ін­ституту мово­­знавства АН УРСР (Київ); також викладав у Київ. університеті. Наукові дослідже­н­ня: заг. мово­знавство, методика викла­да­н­ня мови, історія української мови, стилістика, укр. правопис, термінологія, культура мови. Спів­укладач 6-том. «Українсько-російського словника» (1953–63), «Українсько-російського і російсько-українського словника власних імен людей» (1954; 3-є вид. — 1967), «Каталогу річок України» (1957); відп. ред. «Короткого словни­ка синонімів української мови» (1960; усі — Київ).