Левченко Сергій Пилипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левченко Сергій Пилипович

ЛЕ́ВЧЕНКО Сергій Пилипович (19. 10. 1902, с. Незаможне, нині Ріпкин. р-ну Черніг. обл. – 24. 06. 1969, Київ) – мовознавець. Канд. філол. н. (1947). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Черніг. ІНО (1930). Учителював; викладав укр. мову у ВНЗах Харкова. 1943–44 – дир. Черніг. істор. музею; від 1945 – ст. н. с., водночас 1965–66 – зав. лексич. картотеки Ін-ту мово­знавства АН УРСР (Київ); також викладав у Київ. ун-ті. Наук. дослідж.: заг. мовознавство, методика викладання мови, історія укр. мови, стилістика, укр. правопис, термінологія, культура мови. Співукладач 6-том. «Українсько-російського словника» (1953–63), «Українсько-російського і російсько-українського словника власних імен людей» (1954; 3-є вид. – 1967), «Каталогу річок України» (1957); відп. ред. «Короткого словни­ка синонімів української мови» (1960; усі – Київ).

Пр.: Термінологічна лексика в російсько-українських словниках // Лексикогр. бюл. 1951. Вип. 1; До питання про принципи укладання словника си­нонімів української мови // Там само. 1955. Вип. 5; Про словниковий склад української мови // УМШ. 1955. № 3; Повторний курс української мови з історичними коментарями. Ч. 1. Фонетика, склад слова, орфографія. К., 1955; До питання про уточнення в українському правописі // УМШ. 1957. № 2.

Літ.: С. П. Левченко: Некролог // Мово­знавство. 1969. № 5.

М. О. Кокора

Стаття оновлена: 2016