Левчишина Наталія Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левчишина Наталія Володимирівна

ЛЕВЧИ́ШИНА Наталія Володимирівна (12. 09. 1941, Київ) – графік, живописець. Дочка Г. Морозової, дружина Миколи, мати Марії Левчишиних. Чл. НСХУ (1972). Закін. Київ. худож. ін-т (1967; май­стерня В. Касіяна), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1971; кл. М. Дерегуса). Працювала викл. малюнку та живопису Ки­­їв. худож. ін-ту (1976–83). Співпрацювала як книжк. ілюстратор із київ. вид-вами «Веселка», «Дні­про». На твор. роботі. Учасниця обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1966. Персон. – у Києві (1985, 2003). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка, сакрал. (ікони, розписи) живопис. Для пейзажів, виконаних пастеллю, олівцем, акрил. фарбами, характерна тонка ма­нера накладання кольорів, що пом’якшує світлосилу кольору та його контрасти.

Тв.: серії – «Українські прислів’я та приказки» (1971–73), «Седнівські пейзажі» (1980–81), «Хрещатик» (1982), «Став­­не ловіння» (1982–87), «Танці України», «Вечори на хуторі біля Диканьки» (обидві – 1983), «Мої сучасники» (1983–94), «Полтавщина» (від 1995); «Автопортрет» (1980-і рр.); у спів­авт. – розпис Свято-Михайлів. церкви у с. Яреськи Шишац. р-ну Полтав. обл. (1997), іконостас, різьблення ікон для церкви у с. Ясногородка Макарів. р-ну Київ. обл. (2007–08).

Літ.: Наталія Левчишина. Графіка: Ка­­талог. К., 1985; Волод Зіновій. Малює Наталя Левчишина // Україна. 1986. № 9.

Н. І. Кривуца

Стаття оновлена: 2016