Левчишина Оксана Вікторівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левчишина  Оксана  Вікторівна

ЛЕВЧИ́ШИНА Оксана Вікторівна (23. 04. 1961, м. Малин Житомир. обл.) – графік, живописець, монументаліст. Дочка Віктора, сестра Лесі Левчишиних, дружина С. Ма­руса. Лауреатка 4-го (1999) і 5-го (2000) Міжнар. арт-фестивалів. Чл. твор. об’єдн. «Неф» (1993). Закін. Київ. худож. ін-т (1987; майстерня В. Чебаника). На твор. роботі. Учасниця мист. виставок від 1987. Персон. – у Києві (1996), Ванкувері (Канада, 2003, 2007), Ніцці (Франція, 2006). Л. розробила концепцію «езотерич. пейзажу», одухотво­реної людиною природи, що допомагає передавати філос. погляд під час зображення крає­видів та інтерпретації перебігу історії. Теми станк. робіт продовжує у монум. панно та декор. композиціях. Л. поєднує енергійні широкі мазки, що є рельєф. основою живопису, з тонким де­талізов. лесуванням, комбінує олійні фарби з акриловими, використовує рельєфні аплікації та експериментує з новими матері­алами. Деякі роботи зберігаються у Феодосій. літ.-мемор. музеї О. Ґріна (АР Крим).

Тв.: живопис – «Дух місця» (1995), «Первинна ілюзія», «Формула світла», «Рівнодення» (усі – 1996), «Едем» (1997), «Схід. Перший промінь», «Повернення додому» (обидва – 1998), «Літнє сонцестояння», «Гра тіней» (обидва – 2003), «Старе місто», «Генезис», «Афіни», «Міс­то світла» (усі – 2012).

Літ.: Голуб О. Триєдиний світ у картинах Оксани Левчишиної // Час/Time. 1996, 6 груд.; Примак О. «Знаки часу» писали наші сучасники // Україна мо­­лода. 1998, 30 жовт.

О. Є. Голуб

Стаття оновлена: 2016