Левчук Дмитро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левчук Дмитро

ЛЕВЧУ́К Дмитро (псевд.: Дмитро Гирський, Дмитро Болотюк; 28. 05. 1900, побл. м. Кобринь, нині Брест. обл., Білорусь – 18. 07. 1977, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – діяч гетьманського руху, публіцист, журналіст. Дійс. чл. НТШ. Від 1919 працював на залізниці, зокрема від 1922 – на ст. Київ-2. Здобув юрид. (1927) і екон. (1931) освіту в Київ. ін-ті нар. госп-ва. 1927–29 – секр. Київ. обл. суду; 1932–41 – юрисконсульт Київ. трамвай. тресту. Після нападу Німеччини на СРСР мобілізов. до Червоної армії. В одному з боїв на Полтавщині пораненим потрапив у полон, відпущений німцями як українець. Повернувся до Києва, очолив судовий відділ обл. управи, згодом був мировим суддею. 1942 ознайо­мився з працями В. Липинського і вступив до Союзу гетьманців-державників. Від жовт­ня 1943 проживав у м. Жмеринка (Вінн. обл.); від січня 1944 – тимчас. суддя міського суду Львова; у квітні–липні 1944 – ми­ровий суддя у м. Сянок (Польща). Виїхав до Австрії, утримувався у нім. таборі для біженців Штрастгоф побл. Відня. Визволе­ний разом із ін. українцями завдя­ки зусиллям гетьмана П. Скоропадського. У Німеччині від 1945 виконував обов’язки правн. дорадника Центр. представництва укр. еміграції (Укр. нац. допомо­гового ком-ту). 1951 емігрував до США. Мешкав у Філадельфії, працював у приват. компаніях. Вступив до філадельфій. відділу Об’єдн. українців у Америці «Самопоміч», від 1963 – чл. дирекції Сх.-європ. дослід. ін-ту ім. В. Липинського (Філадельфія). Став одним із ідеологів і провід. діячів Укр. гетьман. орг-ції Америки та Союзу гетьманців-державників Канади. Був чл. ради (від 1950), головою ідеол.-політ. комісії (від 1968), чл. упра­ви, президії та найвищої колегії Гетьман. Руху. Співавтор «Конституційних основ Української Держави у світлі програмових засад Гетьманського Руху» (оста­точно ухвалені 1977 на 7-й сесії ради Гетьман. Руху). Вміщував публікації у часописах «Визволь­ний шлях» (Лондон), «Америка» (Філадельфія), «Батьківщина» (Торонто), «Канадійський фармер» (Вінніпеґ) та ін. Автор багатьох статей і кількох книг, зокрема «Дивні способи виправдання антидержавної політики» (Торонто, 1973), «Заснування Московії та шлях утворення де­спотичної імперії» (1979). Трагічно загинув.

Літ.: Дмитро Левчук. Життя і праця. Філадельфія, 1978; Українська діаспора: Літ. постаті, твори, біобібліогр. відо­мості. Д., 2012.

П. П. Гай-Нижник

Стаття оновлена: 2016