Левщенко Леонід Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левщенко Леонід Іванович

ЛЕ́ВЩЕНКО Леонід Іванович (Леўшчанка Леанід Іванавіч; псевд. – Лявон Леўш; 04. 08. 1882 – 1954) – білоруський літературознавець, публіцист. Закін. фіз.-мат. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1910-і рр.). Входив у актив білорус. діаспори у Києві. Навесні 1917 брав участь у створенні першої білорус. нац. орг-ції на тер. України – культ.-осв. гуртка «Зорка». На поч. 1919 намагався створити при Наркомосі УСРР білорус. літ.-видавн. відділ. 1919 – зав. літ.-видавн. відділу Наркомосу Литов.-Білорус. РСР (м. Бобруйськ, нині Білорусь). Уклав і видав під псевд. антологію «Дыя­менты беларускага прыгожага пісьменства» (Кіеў, 1919), де написав передмову «Гісторыя беларускага прыгожага мастацтва» і вмістив низку творів білорус. поетів, зокрема В. Дуніна-Марцинкевича, Якуба Коласа, Янки Купали, С. Полуяна, М. Богдановича, А. Гаруна. У ст. «Адбіткі класавага змагання ў беларускім пісьменстве» // «Школа и культура Советской Белоруссии» (1919, № 2–3) проаналізував тенденції у білорус. літ-рі у рев. період. 1936 заарешт., після звільнення працював у сільс. школі.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2016