Легеза Віктор Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Легеза Віктор Павлович

ЛЕГЕЗА́ Віктор Павлович (27. 08. 1955, м. Новомосковськ Дніпроп. обл. – 25. 05. 1997, м. Бєлгород, РФ) – графік, живописець. Чоловік Юлії, батько Катерини Легез. Чл. СХ РФ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1983; викл. О. В’яткін, О. Пронін, Г. Тищенко). Відтоді – у Бєлгороді: працював у худож.-вироб. майстернях; во­дночас 1989–97 (з перервою) – викл. коледжу культури та мист-в; 1995–96 – голова обл. орг-ції СХ РФ; 1992 – викл. каф. монум.-декор. мист-ва Харків. худож.-пром. ін-ту. Учасник обл., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1983. Персон. – у Бєлгороді (1989, 1993, 1996), Кендзежині-Козле (Польща, 1994). Проекту­вав інтер’єри, екстер’єри приміщень ін-тів, лікарень, дитсадків, музеїв, культових споруд; виконував монум.-декор. розписи, вітражі, батики, гобелени, макраме. За проектами Л. виконано 16 гербів для міст і р-нів Бєлгород. обл. (разом із дружиною), створ. музей Бєлгород. драм. театру ім. М. Щепкіна (1994), пам’ят. знак «Бєлгород. смуга» (1995), виставк. залу музею-діорами Бєлгорода (1996). Деякі роботи зберігаються у Бєлгород. ХМ.

Тв.: серії – офортів «Ісполини духу», «Храми Бєлгорода» (обидві – 1993), «Ополе – побратим Бєлгорода», «Людина – Всесвіт», ліногравюр «Роздуми про старий Бєлгород» (усі – серед. 1990-х рр.); вітраж «Вознесіння Христа» (1994, спів­авт., Курська духовна семіна­рія, РФ); монум. розписи Преображен. кафедрал. собору Бєлгорода (1995–96).

Літ.: Художники Белгорода: Ката­лог выставки. Москва, 1986.

В. І. Ковтун

Стаття оновлена: 2016