Легеза Юлія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Легеза Юлія Олександрівна

ЛЕГЕЗА́ Юлія Олександрівна (23. 04. 1961, Харків) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка О. Проніна та Г. Тищенко, дружина Віктора, мати Катерини Легез. Чл. СХ РФ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1983; викл. О. В’ят­кін). У Бєлгороді (РФ): від 1989 – викл. уч-ща культури; від 1998 – зав. худож. відділу коледжу культури і мист-в; в Ін-ті мист-в і культури: від 2001 – зав. каф. дизайну. Учасниця всеукр., всерос. худож. виставок від 1980. Створює гобелени, батики, вітражі. Авторка навч. посібників «Ручное ткачество» (2007) і «Ланд­шафтное проектирование» (2009; обидва – Бєлгород), ст. «Пластика и основы стилизации» // «Традиции и новации в высшей архитектурно-художественной школе» (Х., 1999), «Средовой ди­зайн» // «Дизайн. XXI век» (Белгород; С.-Петербург, 2012).

Тв.: декор. композиція – «Ой летіли дикі гуси…» (1980); гобелени – три­птих «Людина – Всесвіт» (1989), «Міські комунікації» (1997), «Стежки мого дитинства» (2003), «Натюрморт з яблуками» (2004), «Дороги» (2005, спів­авт.), «Метелик» (2006); батики – «Другий вимір» (1994), «Відродження» (2004); вітражі – «Володимирська Божа Матір» (2007, каплиця с. В’язове Бєлгород. обл.), «Ляльковий театр» (2008, театр ляльок), диптих «Прапор Перемоги» (2009, Музей-діорама «Курська дуга»), серія для каплиці Святителя Іоасафа (2011; усі – Бєлгород), триптих «Народження» (2013); серія декор. ліхтарів «Орнаменти середньовіччя» (2010).

Літ.: Художники земли Белгород­ской: Альбом. Белгород, 2008.

В. І. Ковтун

Стаття оновлена: 2016