Легка атлетика

Визначення і загальна характеристика

ЛЕГКА́ АТЛЕ́ТИКА  — комплексний вид спорту, що складається з пʼяти дисциплін — бігу (гладкий, кросовий, з пере­шкодами, естафетний), ходьби (спортивної ходьби на різні ди­­станції), стрибків (у довжину, висоту, потрійний, із жердиною), мета­н­ня (диска, списа, молота і штовха­н­ня ядра) та багатобор­ства (по­єд­на­н­ня різних дисциплін). У класифікації сучасної Л. а. ви­окремлюють понад 120 видів змагань залежно від віку, статі учасників та місця їхнього проведе­н­ня. З них 24 чоловічі, 23 жіночі (від­сутня спортивна ходьба на 50 км у жінок) та кілька змішаних (естафетний біг 4×400 метрів, естафетна спортивна ходьба на марафонську ди­станцію) видів змагань належать до про­грами Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи. За характером рухових процесів легко­атлетичні види поділяють на циклічні, ацикліч­ні й змішані; за фізичними яко­стями спортс­мена — на швидкісні, силові, швидкісно-силові, силової витривалості, загальної й спеціальної витривалості; за учасниками — на особисті, командні й естафети.

Це один з найдавніших і на­ймасовіших видів спорту. Він становив основу перших Олімпійських ігор і є найчисельнішим за змага­н­нями в про­грамі сучасних літніх Олімпійських ігор. Історія сучасної Л. а. триває від 1837, коли від­булися перші між­­народні змага­н­ня з бігу (м. Ітон, Ве­лика Британія). Пошире­н­ня Л. а. повʼязано з від­родже­н­ням Олімпійських ігор (1896). У 1912 створено Між­народну аматорську легко­атлетичну федерацію (IAAF; Стокгольм) як орган з уніфікації положень і правил змагань, організації між­народних легко­атлетичних змагань, фіксації рекордів тощо. 2001 її реорганізовано в Між­народну асоціацію легко­атлетичних федерацій (IAAF; Монако), яка координує національні федерації Л. а. понад 200 країн; у 2019 орган пере­йменовано на Світову легку атлетику (World Athletics).

Національний керівний орган з роз­витку й популяризації української Л. а. — Федерація легкої атлетики України (президенти федерації: 1991–96 — Ю. Тумасов, 1996–2012 — В. Борзов, 2012–20 — І. Гоцул, 2020–21 — Р. Сафіул­лін, 2021–23 виконувач обовʼязків президента — Є. Пронін, від 2023 — О. Саладуха).

1858 від­булися перші офіційні легко­атлетичні змага­н­ня на території України (Миколаїв), 1911 — Перші Запорозькі ігрища (Львів), 1913 — Перша всеросійська олімпіада (Київ), 1921 — Перша все­українська олімпіада (Харків), 1923 — Перша спартакіада України (Харків), 1927 — Всеукраїнська спартакіада. За радянської доби проводилися щорічні чемпіонати УРСР та СРСР з Л. а. (1920–92). Від 1992 щорічно — чемпіонати України з Л. а. (літні й зимові). Інші національні змага­н­ня — Кубок України з Л. а., чемпіонат України з Л. а. серед команд, чемпіонати й Кубки Укра­їни з окремих дисциплін (метан­ня, спортивна ходьба, крос, марафонський біг тощо), чемпіонат України з Л. а. серед юнаків (U18), чемпіонат України з Л. а. серед юніорів (U20), чемпіонат України з Л. а. серед молоді (U23), чемпіонат України з Л. а. серед ветеранів.

Най­пре­стижніше між­народне змага­н­ня для легко­атлетів — Олімпійські ігри. На початку 20 ст. українські спортс­мени брали участь в іграх у складі команд Російської імперії, Поль­щі, Чехо-Словач­чини та інших країн; 1952–88 — у складі збірної команди СРСР; 1992 — у складі обʼ­єд­наної команди колишніх республік СРСР; від 1996 — у складі національної олімпійської збірної команди України. До 1996 пере­можцями і медалістами на Олімпійських іграх було чимало українських спортс­менів, серед них найві­доміші у світі — В. Борзов, С. Бубка, В. Голубничий. Прикметно, що саме Л. а. є одним із тих видів спорту, що приносять Україні найбільше олімпійських медалей.

Табл. 1. Призери Олімпійських ігор до 1992 року включно

Табл. 2. Призери Олімпійських ігор від 1996 року

Окрім літніх Олімпійських ігор, пре­стижним між­народним змага­н­ням є чемпіонат світу з легкої атлетики (започатковано 1983; проводять щодва роки). У медальному заліку цього змага­н­ня національна збірна команда України нині пере­буває у першій 20-ці (за період 1993–2023 здобуто 12 золотих, 15 срібних і 18 бронзових медалей). Серед українських спортс­менів найбільше золотих нагород на чем­піонатах світу виборов С. Бубка (6 медалей).

Інші популярні між­народні змага­н­ня: чемпіонат Європи з легкої атлетики (щодва роки), чемпіонат світу з легкої атлетики у приміщен­ні (щодва роки), чемпіонат Європи з легкої атлетики у приміщен­ні (щодва роки), літні Юнацькі Олімпійські ігри (раз на 4 роки), чемпіонати світу з легкої атлетики серед юнаків та юніорів (раз на 2 роки), а також чемпіонати світу з окремих видів, серія змагань Діамантової ліги, Золотої ліги (існувала до 2010 року).

Досягне­н­ням Л. а. в Україні було проведе­н­ня 8-го чемпіонату світу з легкої атлетики серед юнаків у Донецьку (10–14 липня 2013). Най­­успішніші дисципліни з Л. а. за часів незалежності — стрибки, мета­н­ня, спринтерський біг (за кількістю нагород на різних між­народних змага­н­нях, зокрема й серед юнаків, молоді та юніорів).

Л. а. широко пред­ставлена у про­грамах фізичного вихова­н­ня до­шкільних закладів, середніх шкіл, ВНЗ, ДЮСШ. Кафедри Л. а. є в Національному університеті фізичного вихова­н­ня і спорту України, Камʼянець-Подільському національному уні­верситеті ім. І. Огієнка, Львівському державному університеті фізичної культури, Дні­пропетровському державному ін­ституті фізичної культури і спорту тощо. Остан­німи роками активно роз­вивається аматорський біг (у багатьох містах України започаткували щорічні масові змага­н­ня з бігу на довгі ди­станції). Основні центри профільної під­готовки легко­атлетів в Україні — школи вищої спортивної майстерності (обласні та Києва), Олімпійський на­вчально-спортивний центр «Конча-Заспа», ЦСК ЗС України, Спортивний комплекс Донецького вищого училища олім­пійського резерву ім. С. Бубки тощо. Ві­домі українські тренери — А. Го­лубцов, Т. Козирева, М. Медведь, О. Соколовський, Р. Старостіна, І. Паламарчук, В. Петровський, Д. Поляков, А. Шкви­ра та ін.

Рис. 1. Медальні здобутки українських легко­атлетів на Олімпійських іграх від 1996 року (кількість за роками)

Табл. 3. Національні рекорди України: чоловіки (основні дисципліни)

Табл. 4. Національні рекорди України: жінки (основні дисципліни)

Завантажити статтю