Легка атлетика - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Легка атлетика

ЛЕГКА́ АТЛЕ́ТИКА – комплексний вид спорту, що складається з п’яти дисциплін – бігу (гладкий, кросовий, з перешкодами, естафетний), ходьби (спортивної ходьби на різні ди­станції), стрибків (у довжину, висоту, потрійний, із жердиною), метання (диска, списа, молота і штовхання ядра) та багатобор­ства (поєднання різних дисциплін). У класифікації сучас. Л. а. виокремлюють понад 120 видів змагань залежно від віку, статі учасників та місця їхнього проведення. З них 24 чол. і 23 жін. (відсутня спорт. ходьба на 50 км) види змагань належать до програми Олімп. ігор, чемпіонатів світу та Європи. За характером рухових процесів легкоатлет. види поділяють на циклічні, ацикліч­ні й змішані; з погляду фіз. яко­стей спортсмена – на швидкісні, силові, швидкісно-силові, силової витривалості, заг. й спец. витривалості; за учасниками – на особисті, командні й естафети.

Це один з найдавніших і наймасовіших видів спорту. Він становив основу 1-х Олімп. ігор і є найчисельнішим за змаганнями в програмі сучас. літніх Олімп. ігор. Історія сучас. Л. а. триває від 1837, коли відбулися 1-і між­нар. змагання з бігу (м. Ітон, Ве­лика Британія). Поширення Л. а. пов’язано з відродженням Олімп. ігор (1896). У 1912 створ. Міжнар. аматор. легкоатлет. федерацію (IAAF; Стокгольм) як орган з уніфікації положень і правил змагань, орг-ції міжнар. легкоатлет. змагань, фіксації рекордів тощо. 2001 її реорганізовано в Міжнар. асоц. легкоатлет. федерацій (IAAF; Монако), яка нині координує нац. федерації Л. а. понад 200 країн. Вітчизн. керів. орган з розвитку й популяризації Л. а. – Нац. федерація легкої атлетики України (президенти федерації: 1991–96 – Ю. Тумасов, 1996–2012 – В. Борзов, від 2012 – І. Гоцул). 1858 відбулися 1-і офіц. легкоатлет. змагання на тер. України (Миколаїв), 1911 – 1-і Запороз. ігрища (Львів), 1913 – 1-а Всерос. олімпіада (Київ), 1921 – 1-а Все­укр. олімпіада (Харків), 1923 – 1-а спартакіада України (Харків), 1927 – Всеукр. спартакіада. За рад. доби проводилися щорічні чемпіонати УРСР та СРСР з Л. а. (1920–92). Від 1992 щорічно – чемпіонати України з Л. а. (літні й зимові). Ін. нац. змагання – Кубок України з Л. а., чемпіонат України з Л. а. серед команд, чемпіонати й Кубки Укра­їни з окремих дисциплін (метан­ня, спорт. ходьба, крос, марафон та ін.), чемпіонат України з Л. а. серед юнаків, чемпіонат України з Л. а. серед юніорів, чемпіонат України з Л. а. серед молоді, чемпіонат України з Л. а. серед ветеранів.

Найпрестижніше міжнар. змагання для легкоатлетів – Олімп. ігри. На поч. 20 ст. укр. спортсмени брали участь в іграх у складі команд Рос. імперії, Поль­щі, Чехо-Словаччини та ін. країн; 1952–88 – у складі збір. команди СРСР; 1992 – у складі об’єдн. команди колиш. республік СРСР; від 1994 – у складі нац. олімп. збір. команди України. За період 1994–2012 легко­атлети нац. збір. команди Укра­їни вибороли 17 медалей: 2 золоті – Н. Добринська (семиборство) й І. Кравець (потрій. стрибок); 3 срібні – І. Ліщинська (біг на дистанції 1500 м), О. Красовська (біг на дистанції 100 м із бар’єрами) і О. П’ятниця (метання списа); 12 бронз. – О. Антонова (метання диска), І. Бабакова (стрибок у висоту), О. Ба­гач (штовхання ядра), О. Крикун (метання молота), О. Говорова (потрій. стрибок), Є. Бризгіна, О. Повх, М. Рємєнь, Х. Стуй (всі – естафета 4 × 100 м), О. Саладуха (потрій. стрибок), В. Стьопіна (стрибок у висоту), Т. Терещук-Антипова (біг на дистанції 400 м із бар’єрами), Н. Тобіас (біг на дистанції 1500 м), Р. Щуренко (стрибок у довжину), Д. Юрчен­ко (стрибок із жердиною). До 1994 переможцями на Олімп. іграх були такі укр. спортсмени: Г. Авдєєнко (стрибок у висо­ту), М. Авилов (десятиборство), А. Бон­дарчук (метання молота), В. Борзов (двічі – біг на дистанції 100 м і 200 м), В. Бризгін (естафета 4 × 100 м), С. Бубка (стрибок із жердиною), В. Бураков (естафета 4 × 100 м), В. Голубничий (чотири рази – спорт. ходьба на дистанції 20 км), Н. Зю­ськова (естафета 4 × 100 м), В. Кисельов (штовхання ядра), В. Крепкіна (стрибок у довжину), П. Ледньов (двічі – п’ятиборство), Л. Гуревич-Лисенко, Н. Олизаренко (обидві – біг на дистанції 800 м), М. Пінігіна, Т. Буракова (обидві – естафета 4 × 100 м), Т. Самойленко (біг на дистанції 3000 м), Ю. Сєдих (двічі – метан­ня молота), Н. Ткаченко (п’яти­борство); срібні призери – В. Бор­зов (естафета 4 × 100 м), В. Бру­мель (стрибок у висоту), В. Голубничий (спорт. ходьба на ди­станції 20 км), І. Кравець (стрибок у довжину), П. Ледньов (двічі – п’ятиборство), Л. Литвиненко (десятиборство), Т. Самойленко (біг на дистанції 3000 м), Ю. Сє­дих (метання молота); бронз. призери – А. Бондарчук (метан­ня молота), В. Борзов (двічі – біг на дистанції 100 м, естафета 4 × 100 м), В. Голубничий (спорт. ходьба на дистанції 20 км), О. В’я­зова (біг на дистанції 10 000 м), В. Козир (стрибок у висоту), Н. Ко­няєва (метання списа), П. Ледньов (тричі – п’ятибор­ство), Н. Оли­заренко (біг на ди­станції 1500 м), Р. Поварніцин (стрибок у висоту), В. Підлужний (стрибок у довжину), Т. Буракова (естафета 4 × 100 м), Т. Самойленко (біг на дистанції 1500 м), Т. Скачко (стрибок у довжину), Ю. Тамм (двічі – метання молота), І. Тер-Ованесян (двічі – стрибок у довжину). Серед них найвідоміші у світі легкоатлети – В. Борзов, С. Бубка, В. Голубничий. Окрім літніх Олімп. ігор, престиж. міжнар. змаганням є чемпіонат світу з Л. а. (започатковано 1983; проводять кожні 2 р.). В медал. заліку цього змагання нац. збірна команда України (починаючи від 1993) нині посідає 15-е м. (11 золотих, 11 сріб. і 13 бронз. медалей). Серед укр. спортсменів найбільше золотих нагород на чем­піонатах світу виборов С. Бубка (6 медалей). Ін. популярні міжнар. змагання: чемпіонат світу з Л. а. в приміщенні (раз на 2 р.), чемпіонат Європи з Л. а. (раз на 4 р.), чемпіонат Європи з Л. а. в приміщенні (раз на 2 р.), літні Юнац. Олімп. ігри (раз на 4 р.), чемпіонати світу з Л. а. серед юнаків та юніорів (раз на 2 р.). Досягненням Л. а. в Україні було проведення 8-го чемпіонату світу з Л. а. серед юнаків у Донецьку (10–14 липня 2013). Най­успішніші дисципліни з Л. а. за часів незалежності – стрибки, метання, спринтер. біг (за кількістю нагород на різних міжнар. змаганнях, зокрема й серед юнаків, молоді та юніорів). Л. а. широко представлена у програмах фіз. виховання дошкіл. закладів, серед. шкіл, ВНЗ, ДЮСШ. Каф. Л. а. є в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Кам’янець-Подільському національному уні­верситеті ім. І. Огієнка, Львівському державному університеті фізичної культури, Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту тощо. Осн. центри підготовки легкоатлетів в Україні – школи вищої спорт. майстерності (обл. та Києва), Олімп. навч.-спорт. центр «Конча-Заспа», ЦСК ЗС України, Спорт. комплекс Донецького вищого училища олім­пійського резерву ім. С. Бубки тощо. Відомі укр. тренери – А. Го­лубцов, Т. Козирева, М. Медведь, О. Соколовський, Р. Старостіна, І. Паламарчук, В. Петровський, Д. Поляков, А. Шкви­ра та ін.

Літ.: Блях В. А., Бедункевич В. А., Синицький З. П. Легка атлетика. К., 1935; Жордочко Р. В., Поліщук В. Д. Легка атлетика. К., 1994; Петровський В. Метаморфози «старійшини» // Олімп. арена. 1995. № 1; Бачинський Й. В. Лег­ка атлетика. Л., 1996; Легка атлетика: теорія, навч., тренування: Зб. наук. пр. Л., 2006.

Л. О. Оляновська

Стаття оновлена: 2016