Легкий Зиновій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Легкий Зиновій Миколайович

ЛЕГКИ́Й Зиновій Миколайович (17. 01. 1940, с. Заланів Рогатин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – письменник, педагог. Чл. НСПУ (1983). Літ. премії ім. Б. Лепкого (2010), ім. Ірини Вільде (2013). Закін. Коломий. пед. уч-ще (нині Івано-Фр. обл., 1957), Львів. ун-т (1967). Учителював у школах Рівненщини, Івано-Франківщини та Львівщини (1967–2013). Дру­кується від 1969. Автор кн. новел «Голубий вогонь» (Л., 1982), «Терпкий цвіт любові» (1985), «Аве, Марія» (1990; обидві – Київ), «Скорбна мати» (Л., 2010); романів «До Гераклових стовпів» (1987), «В ім’я Отця і Сина», «По­клик крові» (обидва – 2004), «Страсний тиждень», «Сансара», «Танець над Тібром» (усі – 2005), «Тарасові страсті», «Тан під мечем» (обидва – 2007), «Дивовид», «Вертеп» (обидва – 2008), «Агнець офірний, або Каменем у Спасителя» (2009), «Се мого серця драма» (2011), «Ріка, ріка, ріка…», «Гойдалка» (обидва – 2013), «Споборники святої волі» (2014); зб. повістей «Кентавр» (2013; усі – Львів); низки нарисів, пед. есеїв і літ.-крит. статей у періодиці. Для творчості Л. притаманні психол. напруга сю­жет. колізій і глибоке проникнення у духов. світ героїв. Пись­менник порушує проблему ролі митця у сусп-ві. Окремі його твори перекладено рос., англ. і словен. мовами.

Літ.: Дзюба І. Про сучасність по-су­часному // Київ. 1987. № 6; Ковалів Ю. Усі ми тільки учні й вчителі // ЛУ. 1987, 10 груд.; Гуцало Є. Дитяча література і сучасність // Там само. 1988, 28 січ.; Горинь В. Ще сонце височенько // За вільну Україну плюс. 2010, 25 листоп.

В. І. Горинь

́Стаття оновлена: 2016