Легоцький Тиводар - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Легоцький Тиводар

ЛЕГО́ЦЬКИЙ Тиводар (05. 10. 1830, с. Фунжіне, Австро-Угорщина, нині Хор­ватія – 25. 11. 1915, м. Мукачеве, нині Закарп. обл.) – правознавець, археолог, історик, організатор музейної справи. Закін. Кошиц. академію (нині Сло­вач­чина, 1851). Відтоді працював у суді. 1855 переїхав до Му­ка­­чевого. Склав іспити з адм. права і угор. цивіл. законів. 1865–96 – гол. прокурор Мукачів.-Чинадіїв. домінії графів Шен­бор­нів. Від 1860 – чл. Угор. етногр. т-ва, від 1867 – чл. правління Археол. комісії. Експонати з його археол. колекції представлено на 8-му Міжнар. археол. конгресі (Будапешт, 1876). У 1907 організував у Мукачевому музейне т-во, а у влас. будинку створив перший на Закарпатті музей історії та побуту краю. На основі археол. пам’я­ток довів розселення слов’ян у Тисо-Дунай. низовині ще у 3–5 ст. н. е. – до приходу сюди угорців. Досліджував важливі проблеми соц.-екон. розвитку Закарпаття, духов. культури за­карпатців, їхню участь у антигабсбур. вій­ні 17–18 ст. і революції 1848–49. Як фольклорист вивчав звичаї і обряди різних народів Закарпаття. Уклав збір­ки «Magyar-orosz népdalok» («Уг­­ро-руські народні пісні», Шарошпоток, 1864), «Tót népdalok» («Словацькі народні пісні», Пешт, 1866). Мемор. дошки Л. встановлено у Мукачевому та м. Бе­регове (Закарп. обл.), його ім’ям названо вулицю в Ужгороді.

Пр.: Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881–82; Adatok hazánk archa­eologiájához, különös tekintettel Bereg vármegyére és környékére. Munkács, 1893; Beregmegye és a munkácsi vár 1848–1849-ben. Munkács, 1899; Munkács vá­­ros új monografiája. Munkács, 1909; A munkácsi vár rövid története. Munkács, 1912.

Літ.: Данилюк Д., Ткачук О. Про­бле­ми історії середньовічного Закарпаття в науковій спадщині Т. Легоцького // Acta Hungarica. IV–V. Evf. Uzshorod, 1993–94; Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах. Уж., 1997; Ко­­баль Й. Бібліо­графічний покажчик праць Тиводара Легоцького. Уж., 1998.

Д. Д. Данилюк

Стаття оновлена: 2016