Лежницька група - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лежницька група

ЛЕЖНИ́ЦЬКА ГРУ́ПА – археологічна культура. Датована 8–6 ст. до н. е. Поширена у верхів’ях Зх. Бугу і Стиру в Іваничів. р-ні Волин. обл. Дослідила 1962 Л. Крушельницька. Відкрито 13 поселень, розташ. на берегах річок або на дюнах над заплавою, і 2 могильники (ґрунтові, з урновими похованнями ті­лоспалень). Основу госп-ва насел. складало землеробство, тва­ринництво і метало­оброб­лення. У с. Свитязів розкопано наземну прямокутну споруду з вогнищем у центрі долівки, у Володимирі-Волинському – залишки бронзоливар. майстерні, де виготовляли браслети і нашийні гривни. У 5 ст. до н. е. насел. Л. г. витіснили носії поморської культури.

Літ.: Крушельницька Л. Північне При­карпаття і Західна Волинь за доби ран­нього заліза. 1976; Пам’ятки ранньо­скіфського часу // Пам’ятки гальштат. періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. 1993 (обидві – Київ).

Л. І. Крушельницька

Стаття оновлена: 2016