Лейбов Рувим Мойсейович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лейбов Рувим Мойсейович

ЛЕ́ЙБОВ Рувим Мойсейович (02. 08. 1904, м. Лозова, нині Харків. обл. – 13. 01. 1982, Донецьк) – гірничий інженер-електромеха­нік. Д-р тех. н. (1954), проф. (1954). Держ. нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. гірн. ін-т (1926). Відтоді працював на Новосмолянинів. руднику (м. Сталіно, нині Донецьк); 1927–29 – у Нар­компраці УСРР; 1929–41 – зав. лаб. гірн. електротехніки Вугіл. ін-ту (обидва – Харків); 1941–42 – зав. лаб. гірн. електротехніки КузбасНДІ (м. Прокоп’євськ Кемеров. обл., РФ); 1942–77 – зав., 1977–81 – проф.-консультант каф. гірн. електротехніки й автоматики Донец. політех. ін-ту. Розробив теорію захисту людини від ураження електр. струмом у мережах з ізольов. нейтраллю трансформатора. Завдяки його зусиллям низьковольтні електр. мережі усіх шахт були переведені на живлення від трансформаторів з ізольов. нейтраллю з обов’язковим використанням спеціально розроблених апаратів захисту від витоків струму на землю.

Пр.: Заземление в шахте. Х.; К., 1934; Взрывобезопасное шахтное электро­оборудование. К.; Х., 1937; Электрообо­рудование для шахт опасных по газу или пыли и его эксплуатация. Сталино, 1948; Утечки в шахтных электричес­ких сетях. Москва; Ленинград, 1952; Автоматические шахтные защитные устройства. Москва, 1960 (спів­авт.); Релейная защита подземных электро­установок. Москва, 1971; Электри­фи­кация подземных горных выработок: Учеб. Москва, 1972 (спів­авт.).

Літ.: Відомі вчені ДонНТУ.

К. М. Маренич

Стаття оновлена: 2016