Лейтес Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лейтес Олександр Михайлович

ЛЕ́ЙТЕС Олександр Михайлович (03(15). 12. 1899, м. Брест-Ли­товськ, нині Брест, Білорусь – 03. 05. 1976, Москва) – літерату­рознавець. Чл. «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Закін. Харків. ІНО (1922). На поч. 1930-х рр. переїхав до Москви. Друкуватися почав 1920. Автор низки статей з укр. і зару­біж. літ-р, зокрема з теорії худож. перекладу, а також про твор­чість Т. Шевченка, П. Тичини, М. Горького, С. Єсеніна, В. Маяковського, В. Хлєбнікова та ін. Разом із М. Яшеком уклав біобібліогр. покажчик «Десять років української літератури (1917–1927)» (К., 1928, т. 1–2; т. 2 перевид. 1930). У брошурі «Ренессанс украинской литературы» (К., 1925), пишучи про нову укр. літ-ру, зазначив, що Т. Шевченко як майстер слова недооцінений, оскільки його соц. значення заступило суто літ. заслуги. Рівень тогочас. шевченкознавства засвідчує ст. «Шевченко и современность» («Литературная газета», 1934, 12 марта), що позначена вульгар. соціологізмом, проте без жодних літературозн. оцінок. Автор ст. «Шевченко и Запад» («Известия», 1939, 18 января) та «Шевченко и мировая литература» («Интернациональная литература», 1939, № 3/4), що містили відгуки зх.-європ. письменників і літературознавців про постать і творчість Т. Шевченка.

Тв.: Как они обыгрывают войну. 1933; Литература двух миров. 1934; Советская литература на международной арене. 1947; Художественный перевод как явление родной литературы // Вопр. худож. перевода. 1955 (усі – Москва).

Літ.: Зленко Г. Д. Цей «невідомий» Олександр Лейтес // Друг читача. 1989, 13 квіт.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2016