Лелеко Олег Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лелеко Олег Дмитрович

ЛЕЛЕ́КО Олег Дмитрович (28. 05. 1939, Київ) – архітектор. Чл. НСАУ (1971). Чл.-кор. Укр. академії арх-ри (2007). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1962). Працював у Києві: 1962–64 та 1965–66 – в ін-ті «Діпросільмаш»; 1964–65 – в ін-ті «Промбудпроект»; 1966–72 – кер. групи, гол. архітектор проектів Зонал. НДІ типового й експерим. проектування житл. і громад. будинків; 1972–82 – гол. архітектор проектів, гол. архітектор Зонал. проект. майстерні ін-ту «Союзспортпроект»; 1982–85 – нач. архіт.-буд. відділу філії ін-ту «Туристпроект»; 1985–2002 – нач. архіт.-конструктор. майстер­ні, гол. архітектор ін-ту «Медінвестпроект»; 2002–05 – гол. архітектор проектів ТОВ «Архіт. бюро “С. Бабушкін”»; 2005–08 – гол. архітектор проектів ТОВ «Архіт. спілка»; 2009–12 – гол. архітектор проектів ТОВ «Академія арх-ри». Серед реаліз. проектів – Респ. Будинок моделей трикотаж. виробів (нині «Укргазбанк») на вул. Червоноармійська (нині Велика Василь­ківська; 1973), корпус ігрових видів спорту Київ. ін-ту фіз. культури (нині корпус № 5 Нац. ун-ту фіз. виховання та спорту України; 1978), навч.-вироб. комп­лекс експедиц. загону підвод­но-тех. робіт «Головтранснафти» на вул. В. Курнатовського (нині оздоровчо-дозвіл. центр «Клуб саун 5 кімнат»; 1979), навч.-спорт. корпус Респ. олімп. бази у Конча-Заспі (нині Олімп. навч.-спорт. центр «Конча-Заспа»; 1979–80; диплом 2-го ступ. конкурсу Держбуду УРСР на кращу споруду), фізкультурно-оздоров. комплекс НБУ на вул. Т. Драйзера (1998), забудова тер. побл. оз. Тельбін зі зведен­ням житл.-готел. комплексу зі спорт.-розважал. центром «Аквапарк» на вул. Ю. Шумського (від 2007), реконструкція стадіону «Спартак» на вул. М. Фрунзе (1979), розширення та реконструкція клініч. лікарні № 1 на Харківському шосе (1989) у Києві, корпус стаціонару на 250 ліжок з лікув.-діагност. блоком обл. лікарні у м. Атирау (Казахстан; 2002). У 1997 став лауреатом 7-го Всеукр. огляду-конкурсу кращих архіт. творів за проект судово-мед. моргу на тер. Байкового кладовища у Києві.

Н. О. Мудрицька

Стаття оновлена: 2016