Лелія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лелія

ЛЕЛІ́Я – урочище, комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення (від 1975). Знаходиться побл. сіл Дубове та Турове Царичан. р-ну Дніпроп. обл. Пл. 30 га. Перебуває у віданні Царичан. селищ. ради. У складі пам’ят­­ки – пн. схили Турової гори (макросхил корін. правого берега р. Оріль) та ділянка річк. заплави біля її підніжжя. Уздовж верх. краю схилу збереглися у задовіл. стані залишки земляних фортифікац. споруд Укр. укріпленої лінії (1-а пол. 18 ст.), крутосхил укритий степ. рослинністю із вкрапленням дерев і чагарників. У заплаві представлена релікт. ділянка давнього русла Орелі, яка нині є смугою очеретово-рогозових заростей із ланцюжком мілковод. озер усере­дині. Далі від гори в межах па­­м’ятки – заплав. дубовий гай із типовим комплексом неморально-кверцетал. видів. В урочищі представлено багато видів рідкіс. степ., лучних і лісових рослин та тварин, зокрема й занесених до Червоної книги України, серед них – ковила Лессінґа, астрагал шерстистоквітковий, тюльпан дібровний, рябчик малий, джміль глинистий, ксилокопа звичайна, вусач земляний хрестоносець, махаон, мідянка, гадюка степова східна. Значну частку водно-болотяних фітоценозів складають популяції видів рослин, занесених до Європ. Червоного списку (бульбокомиш морський, осоки гостра і берегова, вех широколистий та ін.). Усі види амфібій і плазунів, які мешкають на тер., охороняються списками Берн. конвенції. Одне з наймальовничіших місць у долині Орелі та ключова ділянка для формування тер. проектованого нац. природ. парку «Орільський».

Літ.: Манюк В. В. Пам’ятки природи Дніпропетровської області: Навч. довід. Дн., 2011.

В. В. Манюк

Стаття оновлена: 2016