Лельчук-Мінська Марина Григорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лельчук-Мінська Марина Григорівна

ЛЕЛЬЧУ́К-МІ́НСЬКА Марина Григорівна (11. 04. 1947, Київ) – живописець. Дочка Г. Мінського, мати Д. Лельчука. Чл. НСХУ (1982). Закін. Київ. худож. ін-т (1971; викл. В. Виродова-Готьє, А. Пламеницький, В. Сингаївський, М. Хмелько). Відтоді працювала на Київ. живописно-скульптур. комбінаті Худож. фонду УРСР. Від 1990-х рр. – на твор. роботі. Учасниця всеукр., всесоюз. і міжнар. мист. виставок від 1968. Персон. – у Києві (1990, 2001). Створює пейзажі, натюрморти, портрети у стилях класич. реалізму, імпресіонізму. Деякі роботи зберігаються у Феодосій. картин. галереї (АР Крим).

Тв.: «Канівська ГЕС будується» (1974), «Польові квіти» (1975; 1983), «Цирк» (1981), «На Чернігівщині», «Дівчата» (обидва – 1983), «Зима в Седневі», «Зима. Вікно» (обидва – 1985), «Cніг», «Ранкова молитва» (обидва – 2001), «Місячна соната» (2002), триптих «Балет» (2014); серії – «Сенеж» (1986), «Море», «Квіти», «Єврейські свята» (усі – 2014).

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2016