Лем Станіслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лем Станіслав

ЛЕМ Станіслав (Lem Stanisław; 12. 09. 1921, Львів – 27. 03. 2006, м. Краків, Польща) – польський письменник-фантаст, філософ і футу­ролог. Закін. 2-у г-зію ім. К. Шайнохи у Львові (1939), навч. у Львів. мед. ін-ті (1939–41, 1944–46) та Яґеллон. ун-ті у Кракові (1946–48). Під час окупації Львова нацистами 1941–44 був пом. механіка у нім. ремонт. майстерні. 1946 виїхав до Кракова. 1948–50 працював асист. гуртка наук. студій при Яґеллон. ун-ті. Друкуватися почав 1946 у польс. катол. тижневиках «Tygodnik Pow­szechny», «Odra» та ін., 1947–49 – дописувач часопису «Życie Nauki» (Краків). Від 1950-х рр. – на твор. роботі. 1983 емігрував до Відня, 1988 повернувся до Кракова. Писав наук. фантастику, детективи, сценарії радіо- та телеви­став, есеї на філос. теми, публіцист. статті. Започаткував особливий напрям наук. фантастики, у якій поєднано традиційні для цього жанру розмаїті гіпотези довкола майбут. технол. можливостей цивілізації з різними версіями розвитку їх самих і людини взагалі. Вибудував у глибокій психол. та ґротескно-ірон. тональностях грандіозну прогност. панораму всіх (переважно негатив.) моделей цього майбутнього, вимагаючи гранич. відповідальності від сучасності для уникнення цивілізац. колапсів. Найвідоміші твори перекладені понад 40-а мовами світу: романи «Astronauci» (1951), «Obłok Ma­­gellana» (1955), «Eden» (1959), «Solaris», «Powrót z gwiazd» (обидва – 1961), «Niezwyciężony» (1964), «Fiasko» (1987); зб. оповідань «Księga robotow» (1961), «Bajki robotow» (1964), «Cyberia­da» (1965), «Opowieści o pilocie Pirxie» (1968); есеї «Dialogi» (1957), «Summa Technologiae» (1964), «Filozofia przypadku» (1968), «Fantastyka і futurologia» (1970), «Bomba megabitowa» (1999), «Okamgnienie» (2000); зб. літ. публіцистики, футурології «Mój pogląd na literaturę» (2003), «Rasa drapieżców» (2006) та ін. Спогадам про дитинство та молоді роки у Львові присвятив кн. «Wysoki Zamek» (1966; укр. перекл. – Л., 2002). Окремі твори Л. укр. мовою переклали Д. Андрухів, І. Сварник, О. Гриценко, О. Король, А. Поритко; чимало з них екранізовано польс., амер., нім. та рад. режисерами.

Тв.: укр. перекл. – Зоряні щоденники Йона Тихого // Всесвіт. 1961. № 9; Повернення з зірок. Л., 1965; Катар. Л., 1982; Професор Доньда // Всесвіт. 1988. № 4; Одна хвилина людства // Там само; Фіаско // Там само. 1990. № 2–5; Кіберіада. К., 1990; Соляріс. К., 1996; Апокрифи. Л., 2002; Голем XIV. Л., 2002.

В. Л. Скуратівський

Стаття оновлена: 2016