Лемешко Катерина Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лемешко Катерина Петрівна

ЛЕМЕ́ШКО Катерина Петрівна (22. 06. 1927, Київ) – мистецтвознавець, журналістка. Дочка П. Лемішка. Чл. НСЖУ (1958), НСХУ (1986–2007). Закін. ф-т журналістики Київ. ун-ту (1952), театрозн. ф-т Моск. ін-ту театр. мист-ва (1964). Пра­цювала у Києві: 1952–61 – літ. працівник відділу літ-ри і мист-ва г. «Київська правда»; від 1961 – зав. відділу образотвор. мист-ва ж. «Мистецтво»; від 1970 – спів­засн. і зав. відділу рад. мист-ва ж. «ОМ»; 1981–88 – експерт худож.-експерт. колегії Упр. образотвор. мист-ва Мін-ва культури УРСР. Досліджувала творчість художників 20 ст., зокрема А. Завгороднього, К. Ломикіна, Я. Мацеєвської, Г. Павлюка, В. Токарева, С. Шишка. Авторка ст. «Відповідальність перед своїм часом» // «Україна», 1962, № 2; «Пошуки і творчість» // «Ми­стецтво», 1966, № 2; у ж. «ОМ» – «Під знаком ювілею» (1970, № 2), «Правда життя» (1971, № 1), «Втілення теми» (1971, № 5), «Співець корабельної сторони» (1973, № 4), «На шляху нових звер­шень» (1974, № 6), «Повнота буття у творчості Костянтина Ломикіна» (1984, № 5); сценаріїв фільмів «Осягнення» (Респ. студія хронікал.-докум. фільмів, 1973), «Художник і місто» (1975, не реалізовано); вступ. статей до каталогів «Вячеслав Токарєв» (1992), «Георгій Павлюк» (1993; обидва – Київ).

Н. Ф. Харчук

Стаття оновлена: 2016