Лемзяков Володимир Геннадійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лемзяков Володимир Геннадійович

ЛЕМЗЯКО́В Володимир Геннадійович (28. 06. 1966, Івано-Франківськ) – живописець, графік. Чл. НСХУ (1995). Закін. полігр. ф-т Київ. політех. ін-ту (1993; викл. Б. Валуєнко, В. Зарецький, В. Перевальський). Працював реставратором у ДМУОМ (Київ, 1988–89). На твор. роботі. Осн. галузі – станк. живопис (темат. карти­ни, портрети, натюрморти), графіка у стилі укр. сецесії та модерну. Учасник всеукр. і міжнар. мист. виставок від 1989. Персон. – у Києві (1995–96). Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ).

Тв.: живопис – «Молода жінка» (1989), «Українська Мадонна» (1990), «Літо. Дід Макар» (1991), «Як заграють струни чарівні...», «Нічна розмова», «Чарівник» (усі – 1992), «Чорниця», «Три жінки» (обидва –1995), «Хлопчик» (1998), «Козак Мамай», «Сполохи (Сіра птаха)» (обидва – 2000), «Козацькі балади» (2001), «Маки», «Мелодії осені» (обидва – 2009), «Бузок (Ранковий натюрморт)», «Іриси» (обидва – 2012).

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2016