Лемішко Микола Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лемішко Микола Андрійович

ЛЕМІ́ШКО Микола Андрійович (25. 08. 1952, с. Вербове Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 10. 08. 1984, там само) – живописець. Чл. СХУ (1983). Закін. худож.-графіч. ф-т Одес. пед. ін-ту (1974). Працював художником у м. Навої (Узбе­­кистан, від 1976); на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті (1980–84). Учасник респ. та всесоюз. мист. виставок від 1978. Персон. – у Запоріжжі (1985, посмертна). Створював натюрморти, пейзажі, темат. картини, портрети у реаліст. стилі. Деякі полотна зберігаються у Запоріз. ХМ, Пологів. краєзн. музеї.

Тв.: «Рибалка», «Натюрморт із калами», «Натюрморт із глеком» (усі – 1979), «Літо. Біля річки», «Пейзаж», «Бабуся», «Посуд», «Хата» (усі – 1980-і рр.), «Мар­тенівці “Запоріжсталі”», «Вечеря», «Мої сусіди» (усі – 1980), «Удвох», «Пам’яті фронтовика», «Мати» (усі – 1981), «Море. Античний мотив», «Седнів. Старий парк», «Старий солдат. Спогади», «Сонячний день» (усі – 1982), «Бухарський мотив. Стара мечеть», «Команда мого дитинства» (обидва – 1983).

Літ.: Николай Лемешко. Живопись: Каталог. З., 1985.

С. В. Латанський, І. П. Садова

Стаття оновлена: 2016