Лендель

Визначення і загальна характеристика

ЛЕНДЕ́ЛЬ — культурно-історична спільність доби мідно-камʼяного віку. Охоплює близькі археол. культури (моравську мальовану, піз­ньо­стрічк. мальовану — люблін.-волин. та ін.) Угорщини, Словач­чини, Австрії, Польщі, України. На­звана за однойм. поселе­н­ням у Пд. Угорщині. За особливостями виготовле­н­ня та оформле­н­ня памʼятки Л. повʼязують із культурами Тиса та Вінча. Посе­ле­н­ня роз­таш. на високих мисах або на дюнах, інколи оточені ровами. Будівлі за­глиблені або наземні, за формами прямокут­ні чи трапецієподібні, мали дво­­схилий дах. Могильники тілопальні або з тілопокладе­н­ням. Похова­н­ня су­проводжувалися посудинами, намистами з муш­лі, мідними діадемами, браслетами, обручками. Госп-во — тва­рин­ницько-землероб., доповнене мисливством та збира­н­ням. Роз­винуте кременеобробне виробництво: у майстернях із довгих пластин виготовляли ножі, скребачки, вкладні серпів. Знахідки мідного шлаку, фрагментів тиглів та сопел свідчать про місц. обробле­н­ня імпортов. міді. Кераміка пред­ставлена лисков. посудом витончених форм (глечики, миски та чаші на високих під­донах). Ран­ній фазі притаман. геом. візерунок (виконаний білою, червоною або жовтою фарбами), середній — показова неорнаментов. кераміка, пізній — декор із ямок. По­хова­н­ня тварин, посуд з антропо- та зооморф. рисами, пласти­ка вказують на поширені аграрні культи. У роз­витку Л. України та Польщі ви­окремлюють низку послідов. культур, рання з яких характеризується мальов. керамікою (Зимно-Злота), пізня — лисков. посудом (Гоща Вербковиця). Миски та біконічні посудини прикрашали по ребру ямками або наліпками (поселе­н­ня Костянець, Вербковиця, Гоща, могильник Голишів). Л. про­­йшов 4 етапи роз­витку (5 тис. до н. е. за калібров. датами) та контактував із полгар. культурою та трипільською культурою.

Літ.: Пелещишин М. А. Лендельская культура // Археология УССР. Т. 1. К., 1985; Pradzieje ziem Polskich. Warsza­wa; Lodz, 1989.

О. В. Цвек

Завантажити статтю