Ленд-ліз

Визначення і загальна характеристика

ЛЕНД-ЛІ́З (англ. lend-lease, від lend — давати в борг і lease — здавати в оренду) — про­грама військової допомоги, за якою одна країна надає іншій військову техніку, озброє­н­ня, продовольство та інші матеріальні ресурси на умовах поверне­н­ня або оплати після закінче­н­ня конфлікту.

Ленд-ліз під час Другої світової війни

Термін «ленд-ліз» по­значає систему на­да­н­ня одними країнами-союзницями по антигітлерівсь­кій коаліції іншим країнам-союзницям військової техніки, зброї, боє­припасів, спорядже­н­ня, сировини, продовольства та послуг. Він походить від назви закону США від 11 березня 1941 року, згідно з яким уряд мав право на умовах позики-оренди по­стачати зброю, боє­припаси, спорядже­н­ня тощо державам, чия оборона у роки війни була ви­знана жит­тєво важливою для без­пеки США.

Після війни повернен­ню або компенсації під­лягали лише ті матеріали, що не були викори­стані, пере­роблені або втрачені в ході бо­йових дій. США надавали довго­строковий кредит для оплати від­повід­них компенсацій. До про­грами ленд-лізу долучилися 42 країни. Загальна вартість по­стачань становила 46 (за іншими даними — 48) млрд дол. США (близько 13 % усіх воєн­них витрат США у роки війни, або понад 50 % їхнього екс­порту). Найбільше по­стача­н­ня було здійснено до Великої Британії — на 30 млрд дол. США. З листопада 1941 року дія цього закону поширилася на СРСР. Від­тоді й до заверше­н­ня війни СРСР отримав від США техніки, сировини та продуктів на загальну суму від 9,8 до 11 млрд дол. США (за даними від­повід­но радянської та американської сторін).

Перший дво­сторон­ній договір між США та СРСР про такі по­стача­н­ня було під­писано після початку на­да­н­ня СРСР аналогічної допомоги з боку Великої Британії (так званий пре-ленд-ліз, оплачений золотом). Упродовж війни було під­писано ще 3 подібні договори. У свою чергу, США за ленд-лізом отримали допомогу на загальну суму близько 7,8 млрд дол. США, з них 6,75 — від Великої Британії та країн Спів­дружності, 0,86 — від Франції, 0,19 — від Бельгії, 0,003 — від Китаю, 0,002 — від Нідерландів, 0,002 — від СРСР. Окрім США (96,4 % усіх по­стачань), озброє­н­ня та інші матеріали за системою ленд-лізу до СРСР надсилали Велика Британія і Канада. Серед іншого, СРСР отримав 22,15 тис. літаків, 12,7 тис. танків, 8 тис. зенітних і 5 тис. протитанкових гармат, 132 тис. кулеметів, 376 тис. вантажівок, 51 тис. джипів, 8 тис. артилерійських тягачів, 35 тис. мотоциклів, 3,7 млн автомобільних шин, 472 млн снарядів, 4,5 млн т продовольства, 2,1 млн т нафто­продуктів, 1,2 млн т хімічних і вибухових речовин, 11 тис. вагонів, 2 тис. паровозів, 281 військовий корабель, 128 транс­порт­них суден, 3 криголами. Значна частина цієї техніки наді­йшла на озброє­н­ня радянської армії для визволе­н­ня території УРСР у 1943–44 роках.

Вагому роль у від­новлен­ні (після руйнува­н­ня в ході бо­йових дій та окупації) й нарощуван­ні виробництва озброєнь в СРСР ві­діграли 42,6 тис. вер­статів для обробле­н­ня металу і завод з виробництва алюмінієвого прокату, отримані за ленд-лізом. Особливо важливою була сировина, яку використовували у воєн­ній промисловості: алюмінієвий прокат, листова сталь, каучук. Її надходже­н­ня за ленд-лізом сумарно пере­важало власне виробництво в СРСР на 25 %. Не менше значе­н­ня мали по­стача­н­ня товарів загального вжитку, зокрема 664,6 тис. т мʼясних консервів і 15 млн пар взу­т­тя. 150 радянських дивізій було повністю оснащено засобами радіозвʼязку, а 329 дивізій забезпечено польовими телефонами, пере­даними за ленд-лізом.

Загалом ленд-ліз забезпечував потреби радянської армії та промисловості на 16 % у бронетанковій техніці, 15,3 % — у літаках, 32,4 % — у бо­йових кораблях, 18,4 % — у зенітній артилерії, понад 80 % — у радіолокаційній апаратурі, 20,6 % — у тракторах, 23,1 % — у металооб­робних станках, 42,1 % — у паровозах, 66,1 % — у вантажних і легкових автомобілях, 80 % — у медикаментах і медичному устаткуван­ні, понад 50 % — у паливно-мастильних матеріалах. Матеріали надходили до СРСР трьома основними маршрутами — Пів­нічним, Тихоокеанським і Транс­іранським (93,5 % загальних по­ставок), при цьому пере­важали морські пере­везе­н­ня (70 % вантажів). Транс­порт­ні кораблі у су­проводі військових конвоїв ішли від узбереж­жя США та Канади через Велику Британію й Ісландію до пів­нічних портів СРСР або через Тихий океан до далеко­східних портів. У ході таких транс­портувань німецькі під­водні човни й авіація потопили 157 кораблів союзників. Згідно з договором про погаше­н­ня заборгованості за ленд-лізом між СРСР і США, під­писаним 1972 року, СРСР зобовʼязався виплатити 722 млн дол. США до 2001 року. Фактично було виплачено 48 млн дол. США, решту на пере­говорах 1990 року СРСР зобовʼязався сплатити до 2030 року.

Ленд-ліз для України у 2022–23 роках

Після повномас­штабного вторгне­н­ня ЗС РФ на територію України у 2022 році Кон­грес США ухвалив Закон «Про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року», який 9 травня 2022 року під­писав президент США Джо Байден. Ленд-ліз — про­грама на­да­н­ня США військової допомоги Україні у проти­стоян­ні російській агресії, що була чин­ною впродовж 2022–23 років (на 2024 рік дію закону про ленд-ліз не продовжили). Україна також отримала фінансову допомогу від США за іншими про­грамами: Ініціатива сприя­н­ня без­пеці України (USAI), Іноземне військове фінансува­н­ня (FMF), Поповне­н­ня запасів зброї США (PDA).

Літ.: R. Erlandson Marcus. Lend-Lease: An Assessment of a Government Bureau­cracy // The Big «L» — Amеrican Logistics in World War II. Washington, 1997; Соколов Б. В. Роль ленд-лиза в советских воен­ных усилиях, 1941–1945 гг. // Тайны Второй мировой. Москва, 2000; Стет­тиниус Э. Ленд-лиз — оружие побе­ды / Пер. с англ. Москва, 2000; Бутенина Н. В. Ленд-лиз: сделка века. Мос­ква, 2004; Щипанський П., Леонтович С., Сотник В. Між­народна допомога партнерів як одна з економічних складових пере­моги // Наука і оборона. 2022. № 2; Martyniuk E. Lend-Lease for Ukraine: Is it dead or just on hold? // Euromaidan Press. 2023. 06 Oct.

І. І. Дерейко

Завантажити статтю