ЛЕ́НЕЦЬ Катерина Василівна (30. 04. 1929, с. Вільшана Іваниц., нині Ольшана Ічнян. р-ну Черніг. обл. — 03. 10. 2021, Київ) — мово­знавець. Кандидат філологічних наук (1977). Закін. Київський університет (1954). Від 1958 працювала в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР: від 1981 — старший науковий спів­робітник; 1991–2001 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту української мови НАНУ (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: лексика сучас. української літературної мови, словотвір, книжні та роз­мовні стиліст. засоби, роз­виток і взаємодія функціон. стилів, епістоляр. стиль, культура мови. Брала участь в укла­дан­ні 3-том. «Російсько-українського словника» (1968), 5-го (1971) і 6-го (1975, також спів­ред.) томів «Слов­ника української мови: В 11 т.», «Короткого російсько-укра­їнського словника контрастивної лексики: Понад 7000 слів» (2002; усі — Київ), «Українсько-російського словника-довід­ника» (Т., 2013), хрестоматії «Стиль і час» (1983), довід­ника «Культура української мови» (1990), низки лексикогр. вид. серії «Бібліотека державного службовця», серед яких — «Новий російсько-український словник-довід­ник: Бл. 65 тис. слів» (1996; 2-е вид. — 1999, бл. 100 тис. слів), «Новий російсько-український словник-довід­ник юридичної, банківської, фінансової, бухгал­терської та економічної сфе­ри: Бл. 85 тис. слів» (1998; усі — Київ).