Леніне - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леніне

ЛЕ́НІНЕ (до 1957 – Сім Колодязів, від 2016 – Єди-Кую) – селище місь­кого типу Автономної Республіки Крим, райцентр. Зна­ходиться у пн.-зх. частині Керченського півострова, за 156 км від Сімферополя. Пл. 7,7 км2. За переписом 2001, насел. становило 8617 осіб (складає 99,3 % до 1989; росіян – 63,9 %, українців – 19,3 %, крим. татар – 12,5 %), станом на січень 2014 – 7826 осіб. Залізнична ст. Сім Колодязів. Тер. Єди-Кую заселена здавна, про що свідчать виявлені поселення доби бронзи, група скіф. курганів і рештки антич. поселення 3–1 тис. до н. е. Виникнення с-ща пов’язане з буд-вом наприкінці 19 ст. Керчен. лінії Курсько-Хар­­ківсько-Севастоп. залізниці. 1899 була відкрита станція, навколо якої згодом утворилося поселення. Станція та новий насел. пункт отримали назву від розташованого за 2 км с. Сім Колодязів (нині у межах с. Кара-Кую Єдикуй. р-ну). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у листопаді 1920 остаточно встановлено більшовицьку. 1900–20 – у складі Феодос. пов., 1920–21 – Керчен. пов., 1921–23 – Керчен. округи; 1923–30 – Керчен. р-ну, 1921–23 та 1930–2016 – Ленін. р-ну (у січні–липні 1921 – Петров. р-ну; 1921–23, 1930–31 та 1944–46 функції райцентру виконувало с. Ленінське, яке до 1921 мало назву Петровське, а 2016 перейменоване на Полтавське); від 2016 – Єдикуй. р-ну; 1900–21 – Таврій. губ., 1921–45 – Крим. АРСР, 1945–91 – Крим. обл., від 1991 – АР Крим (1991–98 – Респ. Крим); 1920–54 – РФ, від 1954 – Украї­ни. Жит. чинили опір проведенню насильниц. колективізації. 1905 тут мешкало 20, 1913 – 80, 1926 – 107, 1939 – 1683 особи. Від 2 листопада до 31 грудня 1941 та від 9 травня 1942 до 12 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля. Від 1957 – смт з сучас. назвою. Від поч. 1970-х рр. побл. почали транс­портувати воду Північно-Кримським каналом, що сприяло роз­витку с. госп-ва. У березні 2014 у складі АР Крим анексовано РФ. Нині у смт – 2 заг.-осв. шко­ли, ПТУ; б-ка, муз. школа, Будинок культури, рай. істор.-археол. музей; лікарня; готель. Виходить г. «Наше время». Діють православна церква та мечеть. Охороняється ліс. заказник місц. значення Зе­лене коло. Встановлено пам’ят­ні знаки воїнам-односельцям, підпільникам і мирним жит., які загинули під час 2-ї світ. вій­ни. На брат. кладовищі військовополонених, партизан, підпільників, мирних жит., які стали жертвами нацизму, поховано 1 тис. осіб, на брат. шпитал. кладовищі рад. військовиків, які померли від поранень у січні–травні 1942, – 5 тис. осіб.

М. А. Рак

Стаття оновлена: 2016