Леонід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леонід

ЛЕОНІ́Д (Лобачов Ілля Христофорович; 28. 07. 1896, с. Чорна Грязь, нині Моск. обл. – 28. 07. 1967, Москва) – церковний діяч РПЦ. 1916 закін. Моск. комерц. уч-ще і вступив до Чудів. монастиря, 1918 перейшов до Новоспас. ставропігій. монастиря (обидва – Москва). 1918–20 – на військ. службі у м. Архангельськ (РФ). 1921–22 – келійник архімандрита Євгенія (Кобранова) і послушник Новоспас. ставропігій. монастиря. 1923 прийняв чернечий постриг, рукопоклад. на ієродиякона й ієромонаха. Відтоді душпастирював у Ярослав. єпар­хії. 1930 возвед. у сан архімандрита. Під час 2-ї світ. війни воював у рад. армії, був поранений, відзнач. бойовими нагородами. Після демобілізації – священик на Ваганьків. кладовищі (Москва); 1948–50 – нач. Єрусалим. духов. місії. 1953 хіротонізов. на єпископа Астраханського і Сталінградського, 1960 возвед. у сан архієпископа. 1962–63 – на спокої через хворобу. Від 1964 – архієпископ Харківський і Богодухівський.

І. О. Шудрик

Стаття оновлена: 2016