Леонідзе Георгій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леонідзе Георгій Миколайович

ЛЕОНІ́ДЗЕ Георгій Миколайович (ლეონიძე გიორგი ნიკოლოზის ძე; 15(27). 12. 1899, с. Патардзеулі Тифліс. губ., Росія, нині Грузія – 09. 08. 1966, Тбілісі) – грузинський письменник. Нар. поет Груз. РСР (1959), акад. АН Груз. РСР (1944). Держ. нагороди СРСР. Депутат ВР Груз. РСР і Тбіліс. міськради. У Тифлісі (нині Тбілісі) закін. духовну семінарію (1918), навч. на філол. ф-ті Ун-ту (1919–21). Пом. нач. літ. відділу Голполітпросвіти при Наркомпросі Груз. РСР (1921–22). Ред. літ. г. «ბახტრიონი» (1922–30). Дир. Держ. літ. музею Груз. РСР (1939–51). Голова СП Груз. РСР (від 1951). Дир. Ін-ту історії груз. літ-ри АН Груз. РСР (1957–66). Чл. групи груз. символістів «Голубі роги» (від 1918), згодом відійшов від символізму. Для вір­шів Л. характерні рад. патріотизм, героїко-романт. пафос, народність, мужня стриманість, ліричні інтонації. 1924–25 створив ліричні твори: «ყივჩაღის პაემანი» («Побачення кипчака»), «ნინოწმინდის ღამე» («Ніноцміндська ніч»), «ნინო ჭავჭავაძეს» («Ніно Чавчавадзе»), «პირველი თოვლის სიმღერა» («Пісня першого снігу»), «ციცარი» («Цесарка»). За епопею «Сталин. Детство и отрочество» (1939; 1950) присуджено Сталін. премію (1941). Автор істор. поем «სამგორი» («Самгорі», 1947), «ბერშოულა» («Бершоула») та «ფორთოხალა» («Портохала»; обидві – 1951, Сталін. премія, 1952), зб. оповідань «ნატვრის ხე» («Чарівне дерево», 1962; 1977), кіносценаріїв. Сценарій до муз. фільму «Щит Джургая» (1944) відзначено Сталін. премією (1950). Досліджував історію груз. літ-ри. Не раз бував в Україні. Груз.-укр. літ. зв’язкам, творчості Т. Шевченка присвятив ст. «ერის პოეტი» («Поет народу»), «დიადი სახელი» («Славетне ім’я»; обидві – 1939), «დიადი გაზაფხული» («Велика ве­­сна», 1957), «არწივის უკვდავება» («Безсмертя орла», 1961), «გმირობა» («Подвиг», 1964) та ін. Опубл. вірші «საბჭოთა უკრაინა» («Радянська Україна»), «ტარას შევჩენკოს» («Тарасові Шевченку»), «სალამი საქართველოდან» («Привіт із Грузії»), «პოეტი-პრომეთეოსი» («Поет-Прометей»), цикл «მირგოროდში» («У Миргороді»). Переклав деякі розділи поеми «Слово о полку Ігоревім», низку поезій Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини. Зб. «ლექსები» («Поезії») вий­шла 1985 у київ. вид-ві «Дніпро» укр. мовою в перекл. Г. Халимоненка. Деякі твори Л. переклали М. Бажан, Є. Дроб’язко, А. Малишко, М. Рильський, М. Терещенко, Н. Тихий, П. Тичина, П. Усенко, Є. Фомін та ін.

Тв.: укр. перекл. – Вибране. 1949; [Вірші] // Поезія груз. народу. 1961. Т. 2; «Олень помирав у горах...» // Сузір’я. 1968. Вип. 2; Поезії. 1985; Давиду Гурамішвілі // Тичина П. Зібрання творів. 1986. Т. 5, кн. 1 (усі – Київ).

Літ.: Гольцев В. В. Георгий Леонидзе. Москва, 1955; Маргвелашвили Г. Г. Георгий Леонидзе. Тбилиси, 1970.

Р. Ш. Чилачава

Стаття оновлена: 2016