КО́РШІВ — село Луцького ра­йону Волинської області. Знаходиться на пра­­вому березі р. Чорногузка (притока Стиру, бас. Дніпра), за 18 км від Луцька. Площа 2,64 км2. Насел. 683 особи (2001), пере­важно українці. Уперше згадується у писем. джерелах 1545. За нар. пере­казами, назва походить від птаха коршака. За Люблін. унією 1569 К. ві­ді­йшов до Польщі. Жит. брали участь у пов­стан­ні С. Наливайка та Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 2-го поділу Поль­­щі 1795 — у складі Рос. імперії. Під час воєн. дій 1918–20 вла­­да неодноразово змінювалася. 1921–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фа­­шист. окупацією. У околицях до серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діють реліг. громади УПЦ МП і УПЦ КП. Збереглася це­гляна Свято-Воз­движен. церква, яку споруджено 1777 (у 2008 реконстру­йовано; памʼятка архітектури нац. значе­н­ня). На її стінах і зводах — залишки роз­пису 18 ст. На­прикінці 19 — на поч. 20 ст. до гол. пн. фасаду була прибудована трьохʼ­ярусна дзвіниця. Тер. церкви оточена камʼяною стіною з арковими воротами (18 ст.). На лівому березі Чорногузки, за 1,5 км на Пд. Зх. від с. Городище, в ур­очищі Замчисько на мисі надзаплав. тераси зав­вишки 8 м — давньорус. городище з однойм. на­звою (памʼятка археології нац. значе­н­ня; пл. бл. 5 га). Воно скла­­дається з дитинця і окол. града, укріплене валом і ровом. Його досліджували: у 1930-х рр. — З. Леський, 1960 — П. Рап­попорт, 1992 — С. Панишко. Виявлено числен­ні матеріали, що свідчать про міський статус К. в 11 ст. Встановлено памʼятники рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, та воїнам УПА. Серед видат. уродженців — діяч ОУН–УПА Ю. Стельмащук.