Леонова Тамара Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леонова Тамара Іванівна

ЛЕО́НОВА Тамара Іванівна (28. 11. 1909, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 23. 03. 1973, там само) – письменниця. Чл. СП СРСР (1952). Закін. Вищу школу раціоналізації упр. у Харкові (1933). Від 1934 працювала у Дніпроп. облвиконкомі, керувала літ. гуртком на труб. з-ді ім. К. Лібкнехта. Під час 2-ї світ. вій­ни – на евакуації у Челябін. обл. (РФ). Писала рос. мовою. Дебютувала 1927 оповіданнями у дніпроп. періодиці. Авторка роману у 2-х кн. «Дома оставались жены» (Челябинск, 1952, 1955; перевид. 1960 у Києві), в якому змальовано напружене життя пд.-урал. села та самовіддану працю жінок у роки вій­ни, порушено складні особисті взаємини героїв книги. Л. вирізняється психол. достовірністю, нешаблонністю подання ха­рактерів героїнь, будучи тонким психологом жін. натури, вона залишилася вірною темі жінки. 1955 у Дніпропетровську опубл. зб. оповідань «Марусино сердце» (1957 перекладена польс. мовою), 1956 – «Случай из жизни».

Літ.: Ситнікова К. В роки суворих випробувань // Вогні Придніпров’я. 1955. № 5; Зобенко М. Ярославни Придніпров’я, або Сповідь жіночої душі при свічі Істини // З любові і муки… Дн., 1994; Савченко В. Тамара Леонова. Про неї // Антологія прози При­дні­пров’я. Дн., 2005.

С. М. Мартинова

Стаття оновлена: 2016