ЛЕО́НТІЙ (Туркевич Леонід Ієронімович; 08(20). 08. 1876, м. Кременець Волин. губ., нині Терноп. обл. — 14. 05. 1965, м. Са­йосет, шт. Нью-Йорк, похов. у Свято-Тихонів. монастирі, містечко Савт-Кейнан, шт. Пенсильванія, США) — церковний діяч. Доктор богословʼя (1954). Закін. у Кременці духовне училище (1889) та Волин. духовну семінарію (1895), Київ. духовну академію зі ступ. канд. богословʼя (1900). Від­тоді — пом. ін­спектора Катеринослав. духов. училища (нині Дні­пропетровськ); від 1902 — викладач і на­глядач Обоян. духов. училища (Росія); від 1905 — священик Нікопол. собору в Кременці та викл. міського училища й Віталіїв. жін. училища. 1906 пере­ведений до Пн.-Амер. єпархії (США): в. о. ректора, ін­спектор ново­створ. Пн.-Амер. духов. семінарії у м. Мін­неаполіс (шт. Мін­несота), від 1912 — у м. Берґенфілд (шт. Нью-Джерсі); 1915–33 — кафедрал. протоі­єрей Свято-Микол. собору в Нью-Йорку; водночас 1914–32 — ред. часопису «Russian-American Orthodox Messenger». Пред­ставляв Пн.-Амер. єпархію на Всерос. поміс. соборі 1917–18, повернувся до США через Сибір і Японію. Став спів­організатором Всеамер. собору 1924, який ухвалив ріше­н­ня про автономію. Був гол. радником правлячих єпис­копів. 1933 прийняв чернечий постриг, рукопоклад. на єпис­копа Чиказького, 1945 во­звед. у сан архі­­єпис­копа. На Всеамер. соборі 1950 обраний главою Православ. Церкви в Америці та во­звед. у сан митрополита всієї Америки і Канади. 1955–62 — декан Свято-Володимир. духов. семінарії (Нью-Йорк). Ви­ступав проти зближе­н­ня Пн.-Амер. митрополії як із Моск. Патріархією, так і з РПЦ за кордоном.