Леонтович Валерій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леонтович Валерій Олексійович

ЛЕОНТО́ВИЧ Валерій Олексійович (29. 01. 1939, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Засл. діяч мист-в Білорус. РСР (1983). Бронз. (1968, 1983), срібні (1977, 1979), золота (1985) медалі ВДНГ СРСР (Москва). Дипломи міжнар. конкурсів кераміки у м. Фаенца (Італія, 1973, 1975–76), золота медаль міжнар. конкурсу у м. Брно (Чехо­словаччина, 1983). Чл. Білорус. СХ (1967). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1964). Відтоді працював на Мінському фарфор. з-ді: 1966–2004 – гол. художник. Учасник худож. виставок від 1964. Розробляв візерунки для серій. вироб-ва чайних та кавових сервізів, ваз, сувенірів. Деякі роботи зберігаються в НХМ та Нац. музеї історії та культури Респ. Білорусь (обидва – Мінськ).

Тв.: вази – «Історія» (1965), «Молодіжна» (1966), «Подарунок» (1968), «Народна» (1971), «Казка» (1972), «60 років Білоруській РСР і КП Білорусії», «Ювілейна» (обидві – 1978), «Сніжинка», «Білоруська» (обидві – 1980), «100 років Янці Купалі», «100 років Якубу Коласу» (обидві – 1982), «Єгипет» (2001); сервізи – «Види Мінська» (1966), «Павутинка» (1967; 1974), «Герби білоруських міст» (1969), «Мереживний» (1972), «Ніч», «Вишневий» (обидва – 1976), «Метелики» (1979), «Вечірній» (1982), «Льонок» (1983), «Осінь» (1998); набір графинів «Зубрівка» (1968); декор. панно – для ресторанів «Вечірній» (1974) та на аеровокзалі (1980); світильники для Ін-ту вдосконалення лікарів (1975, спів­авт.; усі – Мінськ); набір декор. тарелей «Слуцькі мотиви» (1997); фарфор. пляшки для «Білоруського бальзаму» (2013).

І. В. Леон

Стаття оновлена: 2016