Коршун Володимир Порфирійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коршун Володимир Порфирійович

КО́РШУН Володимир Порфирійович (20. 07. 1923, м-ко Хабне, згодом смт Поліське Київ. обл., ни­­ні у зоні відчуження – 01. 10. 2004, Київ) – актор. Засл. арт. України (1992). Навч. на драм. відділ. Київ. консерваторії (1941–43; викл. В. Губатенко). У складі студент. театру-студії «Ґроно» вивез. до Німеччини для обслуговування таборів для переміщ. осіб (1943–45). Працював у Теа­­трі-студії мініатюр (1946), муз.-драм. ансамблі Гастрольбюро УРСР (1947; обидва – Київ), Хер­­сон. укр. муз.-драм. театрі (1948–50), Київ. ТЮГу на Липках (1950–2004). К. – різноплановий актор, його виконав. манері були притаманні елементи клоунади, екс­центрика і глибокий драматизм.

Ролі: Дем’ян, Савка, Калитка («Безталанна», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Змій («Котигорошко» А. Шияна), Генерал («Король Матіуш Перший» за Я. Корчаком), Вусач («Планета сподівань» О. Коломійця), Степан («Ніч на полонині» О. Олеся), Кіт («Котовасія» Ю. Чеповецького), Дід («Ярмарковий гармидер» І. та Я. Златопольських), Нещасливцев («Ліс» О. Островського), Кутейкін («Недоук» Д. Фонвізіна), Король («Король Дроздобород» за братами Ґрімм), Клоун («Троє поросят» В. Діснея, С. Михалкова), Звіздар («Лус­­кунчик» за Е. Гоффманном), Священик («Гарольд і Мод» К. Гіґґінса); у кіно – Іваненко («Фортеця на колесах», 1960, реж. О. Ленціус), Піп («Козаки йдуть», 1991, реж. С. Омельчук), Семен Аркадійович («День народження Буржуя-2», 2001, реж. А. Матешко).

Літ.: Заболотна В. І. Театр на Лип­­ках. К., 1994.

Т. П. Чуйко, Л. В. Будник

Статтю оновлено: 2014