Леонтович Іван Андрійович

ЛЕОНТО́ВИЧ Іван Андріанович (01. 01. 1893, с. Тенетиська Рава-Руського пов., нині Люблін. воєводства, Польща — 30. 06. 1970, Прага) — стено­граф, пере­кладач, поет. Батько Л. Леонтович-Лошак. Член Спілки укр. лікарів Чехословач­чини. 1917–18 — стено­граф УЦР. Закін. гімназію у Льво­ві (1920). Навч. на теол. факультеті Львів. університету (1920–21), мед. (1921–27), філос. (1922–26), при­родозн. (1927–28) ф-тах Карлового університету в Празі. 1924–39 і 1945–48 — стено­граф Нац. зборів (парламенту) Чехословач­чини; 1940–41 — ред. від­ділу преси президії Міністер. ради (Прага). 1948–53 був увʼязнений із політ. причин. 1956–70 працював на виробництві у Празі. Ре­абіліт. 1990. У 2012 дочка Л. пере­дала його особистий архів у Словʼян. бібліотеку. Значну частину в ньому становлять неопубл. ліричні та патріот. вірші, балади, поеми, зокрема «В неволі» (1948), «Боги жаждуть крові» (1949), «Опришок Баюрак» (1962).

Завантажити статтю