Леонтьєв Олексій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леонтьєв Олексій Миколайович

ЛЕО́НТЬЄВ Олексій Миколайович (Леонтьев Алексей Николаевич; 05(18). 02. 1903, Москва – 21. 01. 1979, там само) – російський психолог. Батько О. Леонтьєва. Д-р пед. н. (1941), проф. (1932), акад. АПН РРСФР (1950), СРСР (1968), почес. чл. низки зарубіж. академій. Ленін. премія (1963). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. ун-т (1924), де й працював (з перервою): від 1950 – зав. каф. психології, від 1963 – зав. відділ. психології філос. ф-ту, від 1966 – засн. і декан психол. ф-ту. 1931–35 – в Укр. психоневрол. академії (Харків) та Харків. пед. ін-ті. Акад.-секр. Відділ. психології (1950–57), віце-президент (1959–61) АПН СРСР. Брав участь у розробленні теорії культурно-істор. розвитку та функціонування людської психіки, за якою осн. закономірність її онтогенезу полягає в інтеріоризації дитиною зовн., соц.-символіч. діяльності. Запропонував заг.-психол. теорію діяльності, яка передбачає спільність будови зовн. (практ.) і внутр. (теор.) діяльності. Вивчав природу людського конфлікту, питання психології мист-ва, інж. психології, методології та історії психології.

Пр.: Развитие памяти. Москва; Ленинград, 1931; Очерк развития психики. Москва, 1947; Очерки психологии детей. Москва, 1950; Проблемы развития психики. Москва, 1959; 1965; 1972; Потребности, мотивы, эмоции. Москва, 1971; Деятельность. Сознание. Личность. Москва, 1975; 1977.

Літ.: Леонтьев А. А., Леонтьев Д. А., Соколова Е. Е. Алексей Николаевич Леонтьев: деятельность, сознание, личность. Москва, 2005; Петрюк П. Т., Пет­рюк О. П. Академик Алексей Николаевич Леонтьев – выдающийся психолог сов­ременной эпохи и бывший сабурянин (К 105-летию со дня рожд.) // Таврич. журн. психиатрии. 2010. № 3.

О. Т. Губко

Стаття оновлена: 2016