Леончук Ганна Йосипівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леончук Ганна Йосипівна

ЛЕОНЧУ́К Ганна Йосипівна (30. 11. 1917, с. Каноничі, нині Володимирец. р-ну Рівнен. обл. – 18. 12. 1979, м. Володимирець) – майстриня художнього ткацтва. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1967). Дипломи 1-го ступ. обл. виставки-конкурсу нар. декор.-ужитк. мист-ва та худож. фотографії (Рівне, 1964), фестивалю самодіял. мист-ва УРСР (Київ, 1967), обл. виставки (1977) та огляду нар. творчості (1979; обидва – Рівне). Чл. СХУ (1967). Закін. 4 кл. церк.-приход. школи (1927). Навч. ткати у своєї мами Т. Рижої. Створила серію геом. орнаментів; її розробки використовували на Дарниц. шовк. комбінаті (Київ), Рівнен. льонокомбінаті. Від 1970 працювала ткалею-надомницею вироб. майстерні при Рівнен. обл. відділ. Муз.-хор. т-ва УРСР. Виготовляла рушники, пояси, сорочки, серветки, килими, покривала, доріжки, костюми, сукні, спідниці, стилізов. за поліс. мотивами. Відродила технологію старовин. «серпанк. тканини». Учасниця рай., обл., респ. та всесоюз. конкурсів від 1953. Персон. – у Києві (1966), Рівному (1973). У м. Володимирець на її честь відкрито мемор. дошку, названо вулицю. 2007 засн. обл. премію ім. Л. за збереження та охорону нематеріал. культур. спадщини.

В. М. Пінчук, В. В. Коцар

Стаття оновлена: 2016