Леонюк Володимир Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леонюк Володимир Гнатович

ЛЕОНЮ́К Володимир Гнатович (16. 08. 1932, с. Критишин, нині Брест. обл., Білорусь – 14. 12. 2013, Львів) – краєзнавець. Освіта середня. Під час колективізації разом із родиною був висланий до Казахстану. 1952 заарешт., за звинуваченням в укр. бурж. націоналізмі засудж. до 25 р. таборів і 5 р. позбавлення прав. Покарання відбував у інтин. таборах (Респ. Комі, РФ). 1965 звільн. достроково. За участь у діяльності підпіл. укр. орг-ції «Об’єднання», яка пропагувала ідею незалежності України, 1960 заарешт. вдруге, засудж. до 12 р. ув’язнення. Покарання відбував у Мордовії (РФ). Після дострок. звільнення 1971 переїхав на Львів­щину, працював будівельником. Від 1988 – на твор. роботі. Мешкав у Львові. Автор «Словника Берестейщини» (Л., 1996; т. 2, 2010), зб. новел «Захмарені досвітки» (Л., 2012; осн. тематика – людина в тоталітар. сусп-ві періоду його розкладу й занепаду), а також низки краєзн. публікацій про Полісся у газетах «За вільну Україну», «Наше слово», журналах «Дзвін», «Український вісник» та ін.

В. Г. Морозюк

Стаття оновлена: 2016