ЛЕ́ПКИЙ Микола Сильвестрович (21. 11. 1878, с. Крегулець, нині Крогулець Гусятин. р-ну Терноп. обл. — 01. 01. 1945, містечко Просмеріц побл. м. Зноймо, Чехословач­чина, нині Чехія) — педагог, громадсько-культурний діяч. Син Сильвестра, брат Богдана та Левка, батько Марка Лепких. Ви­вчав право в Яґел­лон. університеті у Кракові, філософію — у Львів. університеті. Від 1906 викладав укр. мову та літературу в гімназії у м. Бережани (нині Терноп. обл.); 1907–39 — у 2-й польс. гімназії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ); водночас був дир. (1928–29) і викл. учител. жін. гімназії сестер-василіянок. Від 1918 — голова, згодом — за­ступник голови товариства «Про­світа» у Станіславі. Також очолював місц. осередки «Учительської громади», муз. товариства «Боян». Сприяв активізації роботи та збільшен­ню кількості читалень товариства «Просвіта» у селах (неодноразово ви­ступав із лекціями), роз­витку мережі аматор. театрів і хорів. Від 1941 — голова Стані­слав. окруж. допомогового комітету. 1944 емігрував на Захід, деякий час мешкав у таборі для біженців Штрас­сгоф (Австрія).