Лепкий Микола Сильвестрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лепкий Микола Сильвестрович

ЛЕ́ПКИЙ Микола Сильвестрович (21. 11. 1878, с. Крегулець, нині Крогулець Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 01. 01. 1945, м-ко Просмеріц побл. м. Зноймо, Чехословаччина, нині Чехія) – педагог, громадсько-культурний діяч. Син Сильвестра, брат Богдана та Левка, батько Марка Лепких. Вивчав право в Яґеллон. ун-ті у Кракові, філософію – у Львів. ун-ті. Від 1906 викладав укр. мову та літ-ру в г-зії у м. Бережани (нині Терноп. обл.); 1907–39 – у 2-й польс. г-зії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ); водночас був дир. (1928–29) і викл. учител. жін. г-зії сестер-василіянок. Від 1918 – голова, згодом – заст. голови т-ва «Про­світа» у Станіславі. Також очолював місц. осередки «Учительської громади», муз. т-ва «Боян». Сприяв активізації роботи та збільшенню кількості читалень т-ва «Просвіта» у селах (неодноразово виступав із лекціями), розвитку мережі аматор. театрів і хорів. Від 1941 – голова Стані­слав. окруж. допомогового ком-ту. 1944 емігрував на Захід, деякий час мешкав у таборі для біженців Штрассгоф (Австрія).

Літ.: Полєк.

В. Т. Полєк

Стаття оновлена: 2016