Лепкий Сильвестр Теодорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лепкий Сильвестр Теодорович

ЛЕ́ПКИЙ Сильвестр Теодорович (псевд. і крипт.: Марко Мурава, Борис Бо­­рислав, Василишин, М-о; 31. 12. 1845, м-ко Куликів, нині смт Жовків. р-ну Львів. обл. – 05. 06. 1901, с. Жуків, нині Бережан. р-ну Терноп. обл.) – письменник, церковний і громадсько-культурний діяч. Батько Богдана, Левка та Миколи, дід Марка Лепких. Закін. Львів. духовну семінарію (1871), тоді ж рукопоклад. у сан священика УГКЦ. Служив у селах Львів­щини й Тернопільщини, від 1892 – парох у Жукові. Чл. Русько-укр. радикал. партії, низки ін. укр. т-в і орг-цій, голова органу громад. самоврядування «Селянська рада» в Бережанах, співзасн. осередків та читалень т-в «Просвіта», «Січ» у селах Гусятинщини і Бережанщини, пропагандист і організатор аматор. театрів, автор п’єс для них. Спів­укладач (із К. Сушкевичем) зб. «Поезії Тараса Шевченка» (Л., 1867, т. 1–2), редагував брошурки-метелики («Одноднівка бережанська», 1886). Друкувався в газетах «Діло», «Буковина», ж. «Зоря», антології «Акорди», зб. «На великі роковини і в пам’ять Івана Котляревського» та ін. виданнях. Дебютував 1866 віршем «Вспоминки смерті Григорія барона Яхимовича, митрополита Галиць­кої Русі, батька вітчини», осн. мотив наступ. поезій – «До слова» (1870), «У великі роковини» («Сто літ борьба на нашій землі...», 1898) та ін., – піднесення нац. свідомості укр. народу, бо­ротьба за власну державність. Автор низки статей з питань філософії, літературознавства, соціо­логії, економіки, агрономії. Окрему зб. творів Л. «Книжка горя» упорядкував і видав 1903 у Львові Б. Лепкий, деякі його вірші опубл. у зб. «Богославень» (Т., 1994). Листувався з О. Барвінським, О. Маковеєм, В. Стефаником, І. Франком, М. і К. Усти­яновичами, А. Чайковським.

Літ.: Марко Мурава (Сильвестр Лепкий): [Некролог] // КС. 1901. № 6; Лепкий Б. Казка мойого життя. Бережани; Краків, 1941; Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого (післямова до повісті «Крутіж») // Дзвін. 1990. № 10; Качкан В. Віра і розум С. Лепкого // УМЛ. 2000. Ч. 45.

В. Т. Полєк

Стаття оновлена: 2016