Лерцоліт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лерцоліт

ЛЕРЦОЛІ́Т (від назви р. Лер у Франції) – крупнокристалічна глибинна магматична гірська порода сімейства перидотитів, складена олівіном (від 40 до 90 % маси породи) та ромбічним і моноклінним піроксенами (10–50 %; перший зазвичай кількісно переважає). Олівін у Л. здебільшого представлений високомагнезій. різновидом, ромбіч. піроксен – енстатитом або бронзитом, мо­ноклінний – діопсидом. Як породотвір. мінерал у Л. інколи міститься гранат піропового складу, часто хромистий, а також слюда флогопіт. або магнезійно-біотит. складу та амфібол (див. амфіболіти); гол. акцесор. мінерал – магнезій. хромшпінелід. За мінерал. складом роз­різняють Л. гранатовий, гранат-шпінелевий, плагіоклазовий, шпінелевий. Серед. хім. склад (у %): SiO2 – 43,95; TiO2 – 0,10; Al2O3 – 4,32; Fe2O3 – 2,20; FeO – 6,34; MnO – 0,19; MgO – 36,81; CaO – 3,57; Na2O – 0,63; K2O – 0,21; H2O – 1,08; P2O5 – 0,10. Л. поширені в асоціації з ін. ультраосн. породами в складчастих областях; осн. компонент літо­сфери нижче шару Мохоровичича. Прояви Л. установлено у Приазов’ї, Білокоровиц. (Житомир. обл.) і Шепетів. (Хмельн. обл.) ділянках на Волині.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016