Лесик Федір Лукич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лесик Федір Лукич

ЛЕ́СИК Федір Лукич (27. 03. 1912, с. Яни­­шівка, нині Іванівка Ставищен. р-ну Київ. обл. – 12. 09. 1992, Київ) – вчений-генетик, селекціонер. Д-р с.-г. н. (1969), проф. (1971). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Навч. у Харків. с.-г. ін-ті (від 1932), закін. Омський с.-г. ін-т (РФ, 1936). Працював 1938–41 у Вітеб. пед. ін-ті (Білорусь), де очолював каф. генетики й дарвінізму; 1946–47 – зав. каф. ботаніки, декан біол. ф-ту Криворіз. пед. ін-ту (Дніпроп. обл.); 1949–51 – зав. каф. ботаніки, заст. дир. з наук. частини Ніжин. пед. ін-ту (Черніг. обл.); 1951–71 – зав. відділів методики викладання біології та методики трудового навч. Укр. НДІ педагогіки (Київ); від 1971 – зав., 1978–84 – проф. каф. ботаніки Київ. пед. ін-ту. Від 1984 – на пенсії. Вивчав осо­бливості вегетатив. розмноження плод. культур, питання фізіо­логії гібридів, цитології та генетики злак. рослин.

Пр.: Развитие зерновки ржи при самоопылении // Агробиология. 1949. № 4; Мичуринский метод смеси пыль­цы в селекции овса // Селекция и семе­новодство. 1950. № 12; Ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва в процесі викладання ботаніки. К., 1961; Растениевод­ство: Учеб. К., 1962 (спів­авт.); Біологічні основи і методика вирощування садивного матеріалу плодових культур. К., 1970.

І. Б. Чорний

Стаття оновлена: 2016